Роздуми про свободу

Як правило, кожна людина прагне досягти мети свого життя. Для цього вона має свободу діяти відповідно до цієї мети. Та чи можемо говорити про реальну свободу досягати її, якщо будь-яка людина в своєму житті постійно підпадає під певний тиск оточення, обставин? Усі її починання зводяться нанівець, зникає свобода дій… В міру дорослішання людина все більше відчуває свою несвободу, знаходячись у полоні фізіологічних, психологічних і соціальних обмежень. Одначе ми забуваємо важливу річ: і свободу, і рабство можна віднести до категорій скоріше внутрішніх, аніж зовнішніх.

Цікаво, що і Біблія, і філософи стверджують одне: поняття свободи йде поруч і тісно поєднане з поняттям мети. Наша свобода має сенс, коли ми цілком ясно знаємо, чого хочемо досягти.

Чи є така мета в Творця, щодо нас, людей? Про це говорить Біблія: із самого початку Бог прагне, щоби людина змогла пізнати Його. Людина – особистість, тому логічним є те, що Бог дав нам свободу волі – слухатися Його чи бунтувати, обрати благословення чи прокляття. Обрання благословення – означає повне розкриття потенціалу людини: духовного, емоційного та фізичного.

Прототипом визволення людини з рабства був вихід Божого народу з Єгипту. Сам Творець втрутився в життя людей, щоби приготувати спасіння. Ось як про це говорить Біблія: «Я Господь, Бог твій, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства…»

Коли Мойсей прийшов до фараона просити за народ, він сказав: «Господь, Бог євреїв, послав мене сказати тобі: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння в пустелі…» Бог не сказав: «Відпусти народ на волю, нехай живе, як хоче», тут використовується дієслово, яке має один корінь зі словом «рабство». Отже, євреї звільнилися з одного рабства, щоби потрапити в інше. Що в цьому доброго? Більше того, якщо Бог бачить все, і від Нього не приховати думок, мотивів наших дій, то рабство (служіння), до якого Він нас кличе, тотальне, тобто охоплює всю людину, всі сфери її життя, всі її бажання, почуття, думки, стремління, тощо. Виходить, що від мене вимагається жити з Богом.

Це і є логічна пастка, в яку потрапляє свідомість сучасної людини. Ми звикли думати, що свобода – це можливість робити все, що забажаєш. Та варто підкреслити дуже важливу річ – Писання відкидає існування абсолютної свободи, яка передбачає, що людина не зв’язана ніякими обов’язками та нормами. Тому вільні від єгипетського рабства євреї могли тепер вільно обрати шлях добровільної віддачі себе Богові.

І тут слід усвідомити, що це і є нашою метою. Ми обираємо служити Богові заради нас самих. Це те, що природно найнеобхідніше для людини – бути рабом Бога. Бо метою цього служіння є усвідомлення нашої причетності до власного духовного дорослішання. Господь каже нам: служи Мені, будучи справжньою людиною, а Я тобі розповім, як бути справжньою людиною, самим собою. Я дам тобі Свої закони, які найкращі для тебе (відповідають твоєму внутрішньому світові), Я дам тобі Свої бажання, завдання та мету. І ти сам усвідомиш ті сподівання, які Я маю щодо тебе. Роздумуй, відчувай, здійснюй задумане, якнайбільше зростаючи духовно.

Розум не може сам осягнути Всевишнього, наші почуття не досягають справжньої Любові, наші дії не гарантують повного Щастя. Але залежність від Творця розумом, почуттями та діями дає можливість нам ставати дійсно людяними і бути співучасниками в реалізації великого задуму Творця в справі нашого спасіння. При цьому, прагнучи допомогти нам, Всевишній делікатно обходиться з нами, оберігаючи нашу свободу…

Автор: Олексій Токарєв

Попередній запис

Що таке справжня свобода?

Нас як віруючих часто звинувачують у тому, що ми живемо обмеженим або навіть, більше того, скованим життям. Причому наводяться аргументи ... Читати далі

Наступний запис

Наша свобода в Христі

Упродовж усієї історії люди часто прагнули свободи. Багато хто помер, щоб принести свободу своїй сім'ї чи народу. Чудово, що зараз ... Читати далі