Видатна особливість номер 3
У 1828 році англійський поет Семюель Тейлор Колрідж написав наступні рядки у вірші під назвою «Робота без надії»:
«Працювати без надії, що збирати нектар у решето
А надія не може жити нічого не опікуючи».
Але не кожен об’єкт підійде для опіки. Виберіть об’єкт невідповідний, неперевірений або неблагонадійний, і надія перетвориться на не більше ніж «сподіваюся» – бажання без обіцянки. Але виберіть відповідний, перевірений і благонадійний об’єкт і надія стає не чим іншим, як «зроблено» – упевненістю без якоїсь похибки.
Вивчаючи два дні проголошення Михеєм докору в гріху і пророцтво Суду Божого за цей гріх, ми відчуваємо потребу в словах надії. Ми можемо тільки уявити, що могли відчувати його слухачі. Для успіху звістки, що проголошується Михеєм, і для підбадьорення слухачів, пророк пустив тоненькі промінчики надії на початку свого пророцтва. Проте, до кінця оповідання не надавав цьому виразності.
Пам’ятайте, що надія, дана Божому народу, була надією, що йде услід за Судом Божим. І хоча втілення цієї надії могли побачити лише майбутні покоління, нинішнє покоління підбадьорювалося тим, що вони були частиною великого плану і кращих часів. Наступні вірші – це обіцяна Михеєм надія: 2:12-13; 4:2-8,12-13; 5:2-14; 7:7-12,14-20.
