«[Якщо] впокоряться люди Мої… і помоляться, і будуть шукати Ім’я Мого…, то Я вислухаю з небес». Хроніки 7:14
Від першої до останньої сторінки Біблії ми читаємо про людей, чиї молитви були почуті, – тих, хто молився палко, й Бог відповів, і змінився напрям людської історії.
Ілля молився – і Бог послав із неба вогонь, що охопив жертву на жертовнику, зведеному перед очима Божих ворогів. Єлисей молився – і воскрес син шунамітянки. Анна молилася – і Бог дав їй сина Самуїла, через якого благословляв Свій народ упродовж багатьох років.
Павло молився – і зміг заснувати десятки церков у Малій Азії та Європі. Петро молився – і повернув до життя померлу християнку Сарну, щоб та ще багато років служила Господу.
Молитви цих людей витікали з їхньої глибокої віри. Вони були органічною частиною цілого – праведного життя на славу Богу. Пригадуються слова богослова XVII ст. Джона Овена: «Хто молиться як слід, то намагатиметься і жити так, як молиться».
