Про тему прощення ворогів, особливо під час кривавої війни, кінець якої, як би нам цього хотілося, але не проглядається, говорити, писати важко. Але робити це треба. Хоча б для того, щоб уникнути лицемірства і непотрібних спекуляцій. Через це доводиться брати на себе такий важкий тягар: говорити про прощення ворогів. Чесно і не лицемірно. І добрим вступом для цієї теми підійде наступна житейська історія:
«Симон Візенталь[1] згадує час, проведений ним у німецьких таборах смерті. Одного разу поранений німець, майже при смерті, попросив дозволу поговорити з євреєм. Візенталь був тим євреєм, якого привели до ліжка вмираючого. Німець згадував, як він немилосердно убив безліч чоловіків, жінок і дітей, і ніяк не міг прогнати зі своєї пам’яті той жах, якому сам був причиною і свідком. Він потребував прощення єврея, який би якимсь чином замінив тих, хто вже не міг зробити йому такий подарунок.
Візенталь вислухав благання цього злочинця, але відмовився простити його. Ця відмова переслідувала його довгий час, і він консультувався з 32 ученими і психологами. Він запитував у кожного: «Чи мав я простити людині на смертному ложі злочин, в якому вона зізналася?» Двадцять шість з них відповіли Візенталю, що він зробив правильно, відмовивши німцеві в прощенні».
Зрозуміло, що мова далі піде про сучасні українські реалії, але історичні паралелі, погодьтеся, дуже подібні: українців теж хочуть знищити, як свого часу хотіли (і нині, на жаль, теж хочуть) знищити всіх євреїв. І що робити українцю, коли він постане перед подібною ситуацією?
Певно, тут варто було навести кілька десятків біблійних цитат про прощення, яке Христос явив всім нам. І, певно, від нас цього всі (чи майже всі) чекають, але тут хотілося б сказати українцям одне: виживіть. А їх вбивцям дату пораду: хочете, щоб не мучило сумління? – Не койте мерзенних злочинів. А решті: прощення – це не та річ, якою можна маніпулювати.
[1] Симон Візенталь – засновник і керівник Віденського Центру документації, дослідник Голокосту, всесвітньо відомий “мисливець” на нацистських військових злочинців
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Прощення ворогів