Так вже склалося, що при попередньому розгляді статті «…як штучний інтелект будує феодалізм XXI століття», оминули ще одну важливу тему, про яку не згадали у зв’язку з досить великим об’ємом самої статті. Тепер настав час виправити нерозглянуте. Отже, знову пропонуємо вашій увазі уривок із статті, яка піднімає тему важливості змін, які несе із собою Штучний інтелект (ШІ). З повною версією статті ви можете ознайомитися за наступним посиланням. Отже,
П’ять компаній і когнітивна інфраструктура людства
…Найменш обговорюваний рівень проблеми – геополітичний і структурний. Коли мільярди людей щодня звертаються по відповіді до штучного інтелекту, вони фактично звертаються до 5 приватних компаній, зареєстрованих в одній юрисдикції.
OpenAI, творець ChatGPT, тісно пов’язаний з інвестиціями Microsoft. Anthropic, компанія, що розробляє Claude, отримала значні інвестиції від Amazon і Google. Google безпосередньо володіє і розвиває Gemini через DeepMind. Grok належить xAI Ілона Маска – людини, яка одночасно контролює одну з найвпливовіших соціальних мереж світу. Llama розробляється Meta. Чотири компанії базуються в Сполучених Штатах, і жодна не підзвітна європейському чи будь-якому іншому не американському регуляторному органу в питаннях того, як саме навчаються і калібруються їхні моделі.
Це не просто питання ринкової концентрації, знайомої з історії нафтових картелів чи телекомунікаційних монополій. Мовна модель – це не товар на кшталт бареллю нафти з фіксованими фізичними властивостями. Це система, яка опосередковує спосіб, в який людина формулює запитання про світ, обробляє суперечливу інформацію і доходить висновків. Кожна модель має вбудовану, часто неявну систему цінностей, що формується рішеннями команди з безпеки щодо того, які теми викликають обережні або ухильні відповіді, і комерційними пріоритетами компанії-власника. Два різні ШІ, отримавши те саме політично чи історично чутливе питання, здатні дати помітно різні за тональністю і акцентами відповіді – і більшість користувачів ніколи не замислюються, чому.
Коли мільярд людей у всьому світі формулює уявлення про реальність через призму п’яти корпоративних фільтрів, це не має нічого спільного з обіцяною демократизацією знань. Це, ймовірно, найефективніший за всю історію механізм формування масової свідомості – тонший і глибший за телебачення чи соціальні мережі, бо він бере участь у самому процесі формулювання думки користувача, підказуючи ще до того, як людина встигла сформулювати власну.
Для Європи і, зокрема, для України це питання не абстрактне. Жодна європейська чи українська модель не входить до першого ешелону за масштабом і впливом. Регуляторні спроби на кшталт європейського AI Act намагаються встановити рамки використання, але не змінюють фундаментального факту: інфраструктура мислення мільярдів людей контролюється компаніями, що діють у логіці американського венчурного капіталу і геополітичних інтересів однієї держави. Для країни, яка веде екзистенційну війну за право на власний наратив і власне трактування історії, залежність від зовнішнього когнітивного фільтра – це вразливість, аналогічна енергетичній чи військовій залежності, тільки значно менш видима і тому небезпечніша. Юрій Світлик
Зрозумілі авторські побоювання стосовно тієї небезпеки, що несе ШІ в питанні нав’язування людству сторонньої шкали цінностей, але насправді боятися більше треба зовсім іншого: відсутності системи цінностей у більшої частини людства. Бо намагання «урвати грошей чим побільше» цінностями ніяк не назвеш, а так мислила, мислить і мислитиме, на превеликий жаль, переважна більшість людства. І, що найсумніше, ці люди змінюватися аж ніяк не збираються: «Бо згрубіло серце людей цих, і вухами туго чують, і очі свої стулили, щоб не побачити очима, і не почути вухами, і серцем не зрозуміти, і не навернутися, щоб Я зцілив їх» (Мф. 13:15). Як бачите, сам Господь не може допомогти цим людям без їх власного бажання до змін у своєму житті, а тут автор переймається, що хтось цим людям нав’язує сторонню точку зору… Ніби від цього у світі зла стане більше. Світ і так переповнений злом (див. 1Ін.5:19).
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Відсутність бажання