Пропонуємо вашій увазі тези зі статті присвяченій змінам, що несе людям штучний інтелект (ШІ), а в підсумку поділимося власними висновками. Отже,
…як штучний інтелект будує феодалізм XXI століття
Є специфічний момент прозріння, який переживає майже кожен, хто інтенсивно користується великими мовними моделями (тобто ШІ, – прим. ред.) довше півроку. Спочатку – ейфорія від швидкості, відчуття надлюдської продуктивності, ілюзія, що бар’єри входу в будь-яку інтелектуальну діяльність щойно обвалилися. А потім, десь на другому чи третьому місяці щоденного використання, приходить усвідомлення: інструмент, який мав розширити мислення, почав його заміщати…
Мовна модель не генерує знання з нуля. Вона реорганізує і артикулює те, що вже присутнє в запиті користувача, або те, що вона здатна вивести з контексту, який їй надали. Це означає просту, майже механічну залежність: якість відповіді прямо пропорційна якості питання, а якість питання прямо пропорційна вже наявній компетенції того, хто питає.
Юрист із десятирічним досвідом, який просить модель проаналізувати складний контракт, здатний одразу помітити, де модель галюцинує судову практику, де вона спрощує нюанс юрисдикції, де пропускає критичну деталь. Людина без юридичної освіти, яка ставить те саме питання, отримує текст, що звучить авторитетно, структуровано і переконливо і не має жодного інструменту, щоб перевірити, наскільки він відповідає дійсності. Тут і криється підступ: ШІ не вирівнює нерівність компетенцій, він її масштабує. Освічена людина з доступом до платних версій моделей, з базовим розумінням предметної області використовує ШІ як підсилювач. Щось на кшталт турбонаддуву для двигуна, який і без того непогано працював. Людина без цього отримує безкоштовну, урізану версію інструмента і сприймає її відповіді як істину в останній інстанції, бо не має критеріїв для сумніву. Перша категорія прискорюється. Друга – делегує мислення і поступово втрачає здатність його виконувати самостійно.
Це не гіпотетичний сценарій: студенти, які регулярно використовують ШІ для написання есе, демонструють гірші результати в завданнях, що вимагають самостійного структурування аргументу без допомоги ШІ. М’яз, який не використовується, атрофується і критичне мислення тут не виняток.
…Зрештою, найважливіше, що можна винести з цього періоду масового і не завжди усвідомленого впровадження штучного інтелекту, – це відмова від метафори калькулятора чи молотка. Штучний інтелект – не нейтральний інструмент, байдужий до того, як саме його використовують. Це середовище, яке активно формує спосіб мислення тих, хто в ньому перебуває, так само, як соціальні мережі за останні п’ятнадцять років сформували публічний дискурс. З усіма відомими наслідками цього експерименту, включно з поляризацією, яку ми спостерігали під час останніх виборчих циклів у різних країнах світу.
Питання вже не в тому, чи використовувати штучний інтелект. Це питання вирішене – масштаб впровадження зробив його риторичним. Справжнє питання полягає в тому, хто в цій новій системі виявиться сеньйором, а хто – селянином…, і чи встигнуть суспільства, що досі мислять категоріями національного суверенітету, усвідомити, що когнітивна інфраструктура – це територія, яку теж можна втратити без жодного пострілу. Юрій Світлик, Джерело
Ясна річ, цей матеріал краще підсумувати цитатами з Біблії. Але якими? – Передусім хотілося б пригадати старозавітну заповідь: «Не роби собі кумира…» (Вих. 20:4), – і це біблійне попередження стосується і тих, хто використовує ШІ лише як допоміжний інструмент, і тих, хто вважає ШІ істиною вищої інстанції. З цього витікає наступне твердження: «Уповай на Господа всім серцем твоїм, і не покладайся на розум твій» (Притч. 3:5), – тут, певно, коментарі не потрібні. І наостанок: «У світі зазнаєте скорботи, але мужайтесь: Я переміг світ» (Ін. 16:33), – а це взагалі універсальна порада для всіх часів. Навіть для тих, які вважають останніми, а те, що чекатиме нас далі, багато хто дійсно вважатиме останніми часами.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Неминучі зміни