«Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити». 1Івана 1:9
Коррі тен Боом розповідає про дівчинку, яка розбила одну з маминих кавових чашечок. Вона прийшла до неньки в сльозах: «О, мамо, мені так шкода! Я розбила твою гарненьку чашечку!»
«Бачу, що ти шкодуєш, – відповіла мама. – Я тобі вибачаю. Годі, не плач!» Мама змела черепки віником і викинула в смітник. Та доньці сподобалося почуватися винною. Вона повиймала черепки зі смітника, знову принесла їх до матері й, схлипуючи, повторила: «Мамо, мені так шкода! Я розбила твою гарненьку чашечку!»
Цього разу мама звернулася до неї твердішим тоном: «Візьми ці черепки та віднеси назад у смітник. І більше їх не вибирай! Не дуркуй! Я вже сказала, що пробачила тобі. Годі плакати!»
Не тримайтеся за почуття провини. Якщо ви визнали свої гріхи перед Богом, отже, Він їх простив і забрав від вас – навіки.
