«Тому що ти також для Мене єдиний»
Молодий Аврам
У великому місті Ур багато-багато років тому жив молодий чоловік на ім’я Аврам. Його батько, Терах, був дуже здібним майстром. Він вирізьблював фігурки божків, до яких мешканці міста Ур зверталися за допомогою в різних потребах.
Вони ставили їх у своїх помешканнях, світили перед ними свічки і запалювали кадила.
На перехрестях важливих шляхів люди будували для божків каплички. Маленькі фігурки дехто навіть вішав собі на шию. Кожен із цих божків, на думку людей, мав своє призначення. Один оберігав від болю в животі, інший помагав у справах, ще інший зсилав з неба дощ, пильнував, щоб світило сонце.
Щоранку завантажений «святими» фігурками Аврам виходив з дому.
Він розкладав цей товар на базарі і продавав. До нього підходило багато зацікавлених людей. Аврам міг би стати дуже багатим чоловіком, якби хоч трохи прихвалював свій товар.
Та річ у тому, що Аврам не вірив, що фігурки, які він продає, можуть хоч якось допомогти.
І от одного дня Аврам не витримав. Винісши свій товар на ринок, він раптом почав ламати, трощити фігурки божків і голосно кричати: «Всі ці речі нічого не варті! Це не боги, не обереги! Це тільки дерево, кістка, камінь. Їх зробив Терах – мій батько! А я хочу знайти Бога, який створив мого батька!»
Подумай
- Наш Господь прагнув неба, землі і всіх сотворінь [особливо людей], так, як мама прагне дитини.
- Який великий і чудовий наш Господь! Він тільки чекає, щоб ми Його любили, але нікого не примушує до цього.
- Ми не повинні задовільнятися марними проминаючими речами, як, наприклад, багатство, кар’єра, бо не існує нічого кращого від Бога.
- Любити ближнього означає сказати йому: «Ти є для мене єдиний».
- У моєму житті Бог завжди буде на першому місці!
