Взагалі, якщо бути чесним перед самим собою, то навряд хто може похвалитися вірою (якщо вірою можна хвалитися), яку мали галилейські жінки, які недільним ранком «прийшли до гробу» Господнього (Мк. 16:2), щоб «помазати Ісуса». Навіть дивує та наївність, з якою вони йшли і говорили «між собою: хто відвалить нам камінь від дверей гробу?» (Мк. 16:3).
Ясна річ, тут знайдеться чимало «розумників» і «знавців», які будуть заявляти, навіщо шукати «Живого між мертвими?» (Лк. 24:5), от тільки ці жінки просто любили Ісуса, навіть, як для них здавалося, після смерті, а от чи любимо ми Його так само, як любили вони? Певно, що ні: адже вони любили Його, вже не чекаючи натомість від Нього нічого, а ми любимо Ісуса, бо Він живий і сидить праворуч Бога-Отця. Любимо Його, бо Він допомагає нам у немочах наших і покриває будь-яку нашу потребу (див. 1Пет. 5:7). А ці галилейські жінки вже нічого не чекали від Нього…
Звісно, можна пригадати випадок, що «Ісус же, воскреснувши вранці в перший після суботи день, насамперед явився Марії Магдалині, з якої вигнав сім бісів. Вона пішла і сповістила тих, які були з Ним…» (Мк. 16:9,10), – тобто Ісус свого часу допоміг цій жінці, і… що тоді? Чи Ісус Христос не так само допомагає нам у наших потребах, а ми постійно «забуваємо» подякувати Йому за це? І знову ж таки, ми знаємо, що Він – живий, але вони не знали про це. Вони просто любили Його.
Натомість наша любов, якою б щирою вона не здавалася нам, все одно матиме меркантильний інтерес, все одно рано чи пізно ми будемо щось просити в Нього. А вони не просили, адже що можна просити в небіжчика? Навіть якщо Небіжчик і воскрес… Хоча, можливо, і є люди, які нічого не хочуть від Господа, а воліють лише одного: бути поруч Нього. Як цар Давид: «Одного прошу я у Господа, одного бажаю, щоб жити мені в домі Господньому усі дні життя мого, дивитися на красу Господню, щоранку молитися у храмі Його» (Пс. 26:4), або: «Як прагне олень до потоку води, так прагне душа моя до Тебе, Боже» (Пс. 41:2). Певно, нам всім є чому повчитися в царя Давида, і, звісно, у галилейських жінок-мироносиць.
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Любити Ісуса
Редакція сайту