Послання до Євреїв починається з питання: «Хто такий Ісус?».
Євр. 2 роз. відповідає на питання: Хто така людина? Вона – об’єкт дивної Божої благодаті.
Євр. 3-11 роз. прославляє повну компетентність Ісуса Христа і Його могутність заповнювати кожну потребу людини зараз і навіки.
Він кращий за усіх конкурентів. Піти від Нього – колосальна помилка, і не важливо, якого нестерпного тиску і яке суворе переслідування ми зазнаємо.
Тому гнаним раннім християнам були дано настанову продовжувати вірувати і твердо триматися сповідання святої віри.
Євр. 11 роз. перераховує героїв віри, приклад яких ми повинні наслідувати, незважаючи на результат: чи то звільнення Його божественною силою, чи то нестачі, скорбота, утиски.
У Євр. 12 роз. Бог переконливо кличе до покаяння, надихає нас проходити шлях, що стоїть перед нами. Наша віра безцінна. За неї вірним буде дарована найбільша винагорода.
Залишається одне питання: Як тоді ми повинні жити? У Євр. 13 роз. дані чіткі інструкції, які неможливо зрозуміти неправильно. Хтось сказав: «Коли у Вас усе валиться з рук, читайте інструкції». Інструкції для успішного, богоугодного життя надаються в Євр. 13 роз.
З усіх виділяється один вірш – Євр. 13:8.
Ісус незмінний. Суспільство міняється. Держави створюються і розпадаються. Міняються методи спілкування, стилі, структури і смаки. Але Ісус залишається незмінним.
Не піддайтеся тиску зі сторони, що закликає Вас переглянути свою віру, одного разу дану святим. Істина вічна. «Якщо вона нова, то не вірна, якщо вірна, але не нова».
Ходіть до Церкви, в якій проповідується незмінне Євангеліє. Підтримуйте служіння, яке відбиває Новий Заповіт. Слухайте того проповідника, який націлений на незмінного Христа.
Закривайте вуха на заклики йти за течією, відповідати культурі, підлаштовуватися під мислення нового покоління.
У нас є славний привілей – боротися за віру, одного разу і за усіх дану святим – Юд. 3 в.; проповідувати інше Євангеліє – це бути єретиком – Гал. 1:8.
Як ми повинні жити далі у світлі того, що ми читаємо в Посланні до Євреїв?
Як виглядає справжній християнин?
- Вірш 1 – Він братолюбний.
- Вірш 2 – Він любить приходнів і гостинний.
- Вірш 3 – Він співчуває людям.
- Вірш 4 – Він вірний шлюбній обітниці.
- Вірш 5 – Він задоволений, уникає жадності.
- Вірш 6 – Він вільний від політкоректності.
- Вірш 7 – Він вірний своїм наставникам.
- Вірш 9 – Він не приймає невідомих доктрин і чудасій.
- Вірші 15-16 – Він служить Богові, як первосвященик, що приносить жертву хвали, плід вуст, і добрі справи.
Який радісний образ християнина: лагідний, скромний, упевнений, щедрий, вірний, залежний, повністю і безумовно вірний Христу і Його Євангелію, вдячний, проникливий, жалісливий, незмінний.
Він – повна протилежність світській карикатурі на відроджених дітей Божих: світ зображує їх, що вони постійно всіх осуджують, суворі, уперті, обмежені, вузьколобі і мають розбіжності.
- Вірш 17 каже, що істинні християни коряться своїм наставникам, даним ним Богом.
- Вірш 18 нагадує нам про те, що вони невпинно моляться за нас.
Це високий стандарт. Хіба він занадто високий? Він був би, коли б не Той, Хто викликає в нас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю (Фил. 2:13).
Вірш 20 нагадує нам про величну реальність: «Бог же миру, що з мертвих підняв великого Пастиря вівцям кров’ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса (Христа), нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амінь.».
Його сила може зробити Вас тим, ким Ви маєте бути.
Його Кров може омити Ваші серця і зробити вільним. Його Любов може наповнити Ваші душі, і Ви побачите, що Він зробив для Вас краще.
Послання закінчується: «Благодать зо всіма вами! Амінь.». Ця благодать спасе Вас, збереже Вас, приведе Вас до слави в останній день.
