Ви більші, ніж думаєте про себе
З попереднього розділу ми дізналися, що здобути перемогу над проблемою нам іноді заважає наша швидка капітуляція перед нею. Однією з причин, чому це відбувається, є те, що ми не бачимо себе очима Бога, не розуміємо, ким, насправді, Він нас створив. У цьому розділі я хочу зруйнувати нав’язане багатьом з нас дияволом уявлення про себе, яке і не дає можливості здобути перемогу у своєму житті.
«…а ті, що надіються на Господа, оновляться у силі: піднімуть крила, як орли, потечуть – і не втомляться, підуть – і не зморяться». Ісаї 40:31
Ви знаєте різницю між куркою і орлом? Виявляється, коли наближається гроза, орел злітає вище за грозову хмару і починає ширяти над нею. А що в цій ситуації робить курка? Вона ховається.
Браття і сестри, ми не покликані змирятися перед «дощем» і «кудкудакати» під обставинами. Бог закликає нас бути орлами.
Що означає «бути орлом?» Це означає мати в дусі позицію над обставинами, хворобами і гріхом. Труднощі і неприємності приходять у наше життя не для того, щоб ми змирилися перед ними, а для того, щоб ми піднялися у своєму дусі і виступили проти них.
Хто ви сьогодні у своєму дусі – курка чи орел? Як ви дивитеся на свої обставини: дозволяєте їм контролювати себе чи домінуєте над ними? Ваше життя залежить від того, хто ви в дусі, від того, ким себе бачите. Саме від цього залежить, будете ви ширяти або кудкудакати; перемагати або тікати від усіх і усього; домінувати або бути гнобленим. Коли ми починаємо сприймати себе орлами і говорити з вірою, немає жодної ситуації, не підвладної нам. Хтось може сказати: «Я розумію це в розумі. А як це узяти в дусі?» Для цього необхідно мати настрій бути орлом. Бо диявол завжди за допомогою своїх підступів хоче нас приземлити. Але не дозвольте йому зробити це, з якими б труднощами ви не стикалися.
Не дозвольте дияволові поставити вас на місце, бо це ви покликані вказувати йому його місце. Але іноді ми все ж дозволяємо зробити із себе курок, перетворюємо наше християнське життя на курник і б’ємося за «зерно». І тоді приходять важкі часи, і не через те, що це диявол такий сильний, а через те, що це ми вже стали курками. А курей бити легко. Але коли ми ширяємо, як орли, ніхто нас не дістане: «А ті, що надіються на Господа, оновляться у силі: піднімуть крила, як орли, потечуть – і не втомляться, підуть – і не зморяться» Ісаї 40:31.
Якщо ви відчуваєте слабкість у дусі, то це не означає, що настав час зневірятися. Це означає, настав час почати розхитувати свій дух. Усамітніться, постіть, читайте Слово, поки не підніметеся над проблемою і не почнете ширяти над нею. Бо ми не покликані бути курками. Ми покликані бути орлами.
Хтось може спитати: «А що ми робитимемо без курей? Адже вони теж хороші. Яйця несуть…» А я вам відповім – досліджуйте Біблію. Бог ніколи не порівнює вірних з куркою: «Будеш прекрасний, як півень… Вона прекрасна, як курка, у славі своїй…» Бог завжди порівнює вірних з орлами. Бо Церква – це гора Сион, а кури на горах не живуть. Бог спочатку мав на увазі, що в церкві житимуть тільки орли. Тому Він і каже: «Піднімуть крила, як орли, потечуть». Господь бачить нас що ми ширяємо, перемагаємо, домінуємо, підкорюємо землі.
Нещодавно я зрозумів, чому деякі люди ображаються на своїх лідерів. Усе дуже просто. Курка ніколи не зрозуміє орла. Знаєте, чому? Бо вони дивляться на усе з різних позицій. Коли курка дивиться на орла, що летить і каже їй, що вона усе зможе, та гадає: «Та він збожеволів!». А коли орел згори продовжує: «Перед тобою уся земля», – курка, яка далі за годівницю нічого не бачить, роздумує: «Мені б тільки зерна трохи».
Щоб бачити як орли, треба почати, як вони, ширяти. Зі свого курника ти не побачиш того, що бачить орел зі своїх висот. «Чому ти не починаєш служіння?» – «Ну, розумієш…» Курка. «Чому не їдеш туди?» – «Ну…» Курка. А орел каже: «Я усе зможу. Живий Господь, і жива буде душа моя. Я піду і усе зроблю для Нього. Мені начхати, що там диявол приготував, яка там релігія, які твердині, бо я знаю того Бога, Який йде зі мною, і мені начхати на всяких релігійних фанатиків. Не з’їдять вони мене. Я ширятиму над ними і перемагатиму!»
Не улаштовуйте свій «курник» виправданнями, чому ви не можете щось зробити. Деякі кажуть: «Я не можу ходити в церкву. У мене немає роботи. Я шукаю роботу». А хто тобі сказав, що ти повинен шукати роботу? З Богом ти даватимеш роботу іншим. Чому? Бо що таке робота? Це ідея. А Хто генератор ідей? Бог. Можна навести безліч прикладів успішних людей, які почали свою справу, не маючи за плечима нічого, окрім ідеї. Але які своєю наполегливістю і послідовністю дій змогли утілити її в життя і досягти успіху. А багато хто з вас сидить і думає: «Якби було трохи грошей, почав би щось робити». Курка. Бог каже: «Перестань бути куркою! Почни ширяти! Піднімися до Мене, і візьми від Мене усе, що тобі потрібне».
«Не поспішай відходити від лиця його, і не наполягай у злій справі; тому що він, що захоче, все може зробити. Де слово царя, там влада; і хто скаже йому: “що ти робиш?”» Еккл. 8:3,4.
Про Кого тут йде мова? Про Бога. Не поспішай йти від лиця Його… Ти кажеш: «Я не можу це робити». А тобі і не треба. Просто не поспішай йти від лиця Царя, бо Він усе може, і якщо щось скаже, хто зможе Йому сказати: «Що Ти робиш?». Якщо Бог сказав мені: «Ти рятуватимеш людей», хто скаже мені: «Що ти робиш?». Де Слово Царя, там – влада. Ви бачили колись, щоб на слово царя слуга йому у відповідь: «Ти що, цар?». Йому б за це відразу ж голову відтяли. А Хто Цар царів? Звісно ж, Господь. Тому Йому і земні царі коряться.
Візьміть, приміром, Михайла Горбачова. Він, напевно, досі не зрозумів, що зробив. «Ми трохи помилилися. Ще б трохи часу, і ми б здійснили задуману реформу…» – казав він. Але хто не дав часу? Цар царів. Від Царя прийшло Слово: «Радянському Союзу надалі не бути». Усе! Немає жодної території, здатної не послухатися Царя. Це стосується не лише якоїсь землі, але і будь-якої ситуації. Якщо ми йдемо у владі Царя, то для нас немає жодних проблем. Коли Небо промовляє, земля слухається. Але ця мудрість відкрита тільки орлам. Курям вона недоступна. Але, на жаль, у багатьох вірних курячий менталітет. Вони тільки і чекають своєї порції зерна. А коли їм кажеш: «Ти зможеш», – вони ще і ображаються на тебе.
Ви більші, ніж думаєте про себе. Я закликаю вас сьогодні піднятися у своєму дусі, почати ширяти вірою і зрощувати свій дух перед Богом. Розбийте в собі куряче мислення. Припиніть вірити всяким байкам про себе. Коли я чую від людини: «Я не можу те, я не можу це. Ти не розумієш, у мене стільки проблем», – я запитую в неї: «Хіба Бог, Який усе створив, не знає, що робить? Хіба Він не розумніший?». І розумію, що для Бога не важко зробити щось. У Нього проблема з тими, хто має зробити, і Він завжди витрачає більше часу на них, ніж на саму роботу. Зазвичай це виглядає так:
– О Боже, Ти – всемогутній!
– Ти віриш у це?
– Так, Боже!
– Тоді піди, зроби це і це.
– А раптом мене не зрозуміють? А раптом грошей не буде?
– У Мене усе є.
– Так, я знаю, Боже, що в Тебе усе є. А в мене?
– Адже усе Моє – твоє.
– Я розумію, але…
Якщо ми не навчимося вбивати це «але», то ніколи не побачимо слави Божої, і якщо не почнемо ширяти, як орли, то не переконаємося, що вірному, дійсно, усе можливе. Для людей віри Бог не помер. Віруючий у Нього не посоромиться. Для мене усе можливо. Це я замовляю музику, це я замовляю обставини. Мій Бог зі мною. Він – моя опора. Він – моя твердиня. Хто ти, дияволе? Хто ти гріх, якщо Бог зі мною? Хто проти мене? Я ніколи не посоромлюся у своїй вірі! Тому що Бог живий, Він вірний, і навіть коли я помилюся, Він підніме мене і прославить. Це моє покликання, це моє призначення. Я не курка, і мене в гриль не засунеш.
Годі сидіти. Треба починати рухатися. У нас не так багато часу, а ще так багато потрібно зробити. Ще так багато людей чекає нас, ще так багато сьогодні плачу. А хто я такий? Одинадцять років тому молодик у депресії, і хто мене слухав тоді? Ніхто. Але живий Господь і жива душа моя. Його силою сьогодні я можу бути відповіддю для інших людей. Так само хтось чекає на вас. Так само хтось плаче, щоб почути ваш голос. Так само хтось потребує вас, щоб ви прийшли і звільнили їх. Щоб, як орел нападає і відбирає здобич, ви напали на диявола, відняли в нього здобич і сказали: «Усе, сатано, тепер я хазяїн тут. Ти вже не маєш жодної влади. Я – не курка».
Отче, я молюся, щоб Твоя слава зійшла на кожного, хто читає цю книгу. Нехай рушиться всякий курячий менталітет, нехай повстануть орли, які потечуть, підуть і підкорять цей світ, розіб’ють силу гріха і беззаконня і принесуть народи до Твого підніжжя. Я дякую Тобі, Отче, що в Тебе для нас є особлива місія і усе для того, щоб вона здійснилася. Боже, оновлюй дух Свого народу, запалюй серця, щоб кожен встав і сказав: «Я зможу. Я зроблю це. Бог – мій помічник. Його міць зі мною, Його могутність зі мною і ніщо і ніхто не встоїть переді мною».
Браття і сестри, прийміть сьогодні рішення, ким бути – куркою або орлом. Киньте виклик самому собі: «Я здобуду перемогу. Я піду і відбудуся. Я – не курка. Я – орел, і зроблю те, для чого Ти, Боже, мене призвав. Ні гріх, ні сатана не зупинять мене на цьому шляху. Бо Ти допоможеш мені, і люди побачать Твою славу, Твоє світло. Дякую Тобі за це. В ім’я Ісуса Христа. Амінь».
