Сподіваюся, я нікого не кривджу тим, про що пишу в цій книзі. Хоча людям іноді не подобається те, що я кажу. Вірю, що цей розділ допоможе вам впоратися із ще однією проблемою багатьох християн – як знайти своє істинне покликання і виконати Божу волю на своє життя. Для цього:
1 Майте мрію
Часто люди запитують: «Як отримати мрію, як розібратися, від Бога вона чи ні, і як взагалі від Нього щось отримати?»
Щоб отримати мрію від Бога, знайти покликання для свого життя, намагайтеся проводити з Ним більше часу:
«…тому що Бог створює в нас і хотіння, і діяння за Своїм благоволінням» Флп. 2:13.
Коли ви почнете проводити час з Господом, то побачите, що від Нього просто неможливо не отримати щось. Це точно так, як і якщо проводити час з успішними людьми. Бо спілкуючись з ними, хочете чи ні, ви отримуватимете від них певну інформацію, яка почне змінювати ваш менталітет, погляд на життя, і в якийсь момент ви зрозумієте, що теж можете стати успішними. Те ж саме відбувається при спілкуванні з Богом. Коли Він розкриватиме вам усі Свої можливості, ви зауважите, що усередині вас почнуть зароджуватися якісь мрії, назрівати різні ідеї. Спочатку, можливо, ви їх боятиметеся: «Та ні, у мене не вийде. Та цього не може бути». Але в міру подальшого спілкування з Богом ваша переконаність зростатиме, і одного разу ви все-таки скажете: «А, давай, все-таки спробую. Життя одне і варто ризикнути», і почнете щось робити для здійснення задуманого.
Чому я вже одинадцять років з Богом? Бо кожного разу після спілкування з Ним у моєму серці зароджуються якісь цікаві мрії і бажання, я починаю розуміти, що в силах їх здійснити, і з’являється відвага утілити їх у життя.
Але біда багатьох християн у тому, що вони недостатньо часу проводять з Богом. Люди іноді п’ять хвилин помолилися, нічого не відчули, не почули і відразу ж роблять висновок: «Виходить, немає ніякої мрії, ніякого покликання на моє життя. Просто житиму, як припаде». Але проблема не в тому, що немає мрії. Потрібно просто більше шукати Бога, більше молитися, постити, вчитися мислити, бачити, як Він, і, що дуже важливо, навчитися слухати Його. Адже ми служимо живому Богові. Значить, якщо Він живий, то уміє розмовляти. Але Його може почути тільки той, хто уміє слухати. «Слухати» означає «мовчати». Але як іноді хочеться говорити, коли потрібно помовчати. Головна проблема в спілкуванні більшості вірних з Богом полягає саме в тому, що вони не уміють слухати. Коли ми приходимо до Бога, нам хочеться виговоритися, довіривши Йому усі свої проблеми і турботи. І це правильно. Але ось вислухати Його для багатьох з нас – вже складніше. Бо, полегшивши душу, ми тут же згадуємо про справи насущні, і нам вже не до Бога. І Він тоді нам навздогін:
– Зачекай, Я ж хочу поговорити з тобою.
– Вибач, Боже, але мені вже на роботу треба, – відповідаємо ми на ходу.
– А коли ж Я з тобою говорити буду?
– Іншим разом, Господи.
Наступного разу те ж саме. У результаті, відмовляючись або не уміючи слухати, ми не отримуємо від Бога усе нам необхідне.
Ще один поширений варіант спілкування з Богом – давати Йому інструкції: «Боже, благослови мою зустріч, допоможи в тому і тому…» Бог допоміг. Тоді ми: «Дякую, Господи, усе зробив, як належить. Молодець!» Але це зовсім не те, чого хоче Бог. Він хоче, щоб ми починали свій день з розмови з Ним, в якому б ділилися своїми планами, вислуховували Його думку із цього приводу і, озброївшись Його мудрістю, йшли виконувати задумане. Не моліться просто так, заради самої молитви. Люди часто гадають, що Бог їх має благословити тільки тому, що вони моляться, постять. Тобто фактично вірять більше у свої пости і молитви, ніж у Бога. А це вже релігія виходить. І це неправильно. Ваша молитва повинна народжуватися з вашого бажання бути з Богом, а не з бажання «відпрацювати». Бог не благословить вас тільки через те, що ви молитеся дві години на день. Він благословить вас тільки тоді, коли ви під час цієї молитви слухатимете Його і робитимете, що Він каже. Зрозумійте цю різницю.
Як у мене проходить спілкування з Богом? Я, наприклад, кажу: «Господи, у мене сьогодні служіння. Що Ти хочеш сказати на цьому служінні?» – і потім записую усе, що Він вкладає мені в серце у відповідь на моє питання. Я не даю Йому вказівки, а раджуся з Ним, отримую від Нього мудрість, як краще провести служіння, потім йду, роблю усе, як Він сказав, і досягаю успіху. Чому? Бо Бог успішний, Він краще за мене знає, що правильно, а що ні, і поганого не порадить.
«Але я не чую Бога!» – каже багато хто. Не зневіряйтеся, продовжуйте спілкуватися з Ним, і Він заговорить. Він вже говорить. Просто ви ще не чуєте. Наведу такий приклад. Уявіть, я уперше зателефонував вам і ви мене до цього не знали. Що ви спитаєте? Правильно, приблизно: «А хто ви такий?». А якщо я вам ще рази три на цьому ж тижні зателефоную, то на четвертий – ви вже скажете:
– А, це ви? Добридень.
– Ви що, мене по голосу упізнали?
– Звісно. Я його вже дуже добре знаю.
Те ж саме і в спілкуванні з Богом. Коли ми уперше чуємо звернення до нас Господа, буває важко розібратися, Він це говорить чи не Він. Так і хочеться запитати: «Ти хто? Від якого духу?». Удруге вже трохи легше, утретє – ще легше. Але коли Бог постійно з вами говорить, ви вже без сумнівів знаєте, Хто це. Це те, про що каже апостол Павло: «…Тверда страва властива дорослим, у яких довгим навчанням почуття привчені розрізняти добро і зло» Євр. 5:14.
Ніхто не уникне періоду «дитинства», періоду вивчення Божого голосу і розуміння того, як Він говорить. Це нормально. Найголовніше в цей час – усе перевіряти згідно Біблії. А то хтось інший може скористатися вашою незрілістю і поговорити з вами. Але поступово навичка спілкування з Богом навчить вас чітко визначати Його голос, не плутати з іншими, розрізняти добро і зло.
Побудуйте своє молитовне життя так, щоб наприкінці молитви навчитися отримувати відповідь від Бога, налаштовуватися на Його хвилю. Це як радіо: доки не включиш – не почуєш. Бог говорить весь час, але ми не налаштовані приймати.
Окрім спілкування з Богом, мрію можна отримати, спілкуючись з іншими людьми. Шукайте людей, які надихають вас, заряджають енергією і спонукають до дій. І тоді, навіть якщо на той момент ви ні до чого не прагнули, врешті-решт скажете: «Слухай, я теж хочу це зробити. І я зможу це зробити».
