Про майбутнє гоніння на християн
І
Через двадцять днів було мені, браття, видіння гоніння, яке має статись. Йшов я полем при дорозі Кампанській, від великої дороги до поля майже десять стадіїв[1]. Через це місце шлях буває рідко. Гуляючи один, я благав Господа, щоб Він підтвердив ті одкровення, які явив мені через святу Свою Церкву, укріпив мене і дав покаяння всім рабам Своїм, які спокусилися; щоб прославлялося велике і славне ім’я Його за те, що удостоїв показати мені Свої чудеса. І в той час, коли я прославляв і дякував Йому, був мені голос: «Не сумнівайся, Єрмо!» Став я думати: «Чого мені сумніватися, коли я такий укріплений Господом і бачив дивні діла?»
Пройшовши небагато, браття, раптом я побачив пил, що піднімався до неба, і подумав, що це йде худоба, піднімаючи пил. Відстань між хмарою пилу і мною була близько стадія. Тим часом пил піднімався густіше і густіше, так що мені стало це здаватися чимось надприроднім. Дещо проглядало сонце, і я побачив величезного звіра на кшталт кита, із вуст якого виходила вогненна саранча. У довжину ця тварина мало близько ста футів, а голова була подібна до глиняного сосуду. І я почав плакати і благати Господа, щоб спас мене від неї. Потім пригадав я слова, які чув: «Не сумнівайся, Єрмо». Тому, браття, зодягнувшись вірою в Бога і пригадавши явлені мені Ним великі діла, я сміливо пішов до звіра. Звір же кидався з такою люттю і був такий лютий і сильний, що, здавалося, при нападі міг би зруйнувати місто. Я наблизився до нього, і ця величезна страхітлива тварина мирно розтягнулася на землі, висунувши язика. Я пройшов повз нього, і воно не поворушилося. Голова цього звіра була чотирьох кольорів: чорного, потім червоного, або кривавого, далі золотистого і, нарешті, білого.
II
Після того, як я пройшов повз звіра і віддалився майже на тридцять футів, зустрічається мені прикрашена діва, що немов виходить із весільного чертога, у білих черевиках, покрита білим одягом до самого чола; митра була її покривалом, волосся в неї було біле. Із попередніх видінь я здогадався, що це Церква, і зрадів. Вона привітала мене:
– Здраствуй, людино.
І я відповів їй таким же привітанням.
Вона запитала:
– Нічого не зустрічалося тобі, людино?
– Госпоже, мені зустрілася така тварина, яка могла б винищити народи, але силою Бога і великим Його милосердям я врятувався від неї.
– Щасливо ти спасся, – сказала вона, – бо свою турботу ти поклав на Господа і Йому відкрив своє серце, віруючи, що ніким іншим не можеш бути спасенний, окрім Його великого і преславного імені. За це Господь послав Свого ангела, поставленого над звірами, якому ім’я Егрін[2], і він закрив його пащу, щоб він не пожер тебе. Ти уникнув великого лиха по вірі твоїй, оскільки ти не засумнівався, побачивши такого звіра. Тому піди і сповісти обранцям Бога про Його великі діла і скажи їм, що звір цей є образом грядущої великої напасті. Тому якщо приготуєте себе і від щирого серця покаєтеся перед Господом, то можете уникнути її, якщо серце ваше буде чистим і непорочним і в решту днів життя вашого бездоганно служитимете Богу. Покладіть на Господа печалі ваші, і Він сам вилікує їх. Ви, двоєдушні, віруйте в Бога, що Він все може – і відвернути від вас Свій гнів, і послати бичі на двоєдушних. Горе тим, які почують ці слова і зневажать їх, краще було б їм не народжуватися.
III
Я запитав її про чотири кольори, які були у звіра на голові. Вона сказала на це:
– Знову ти цікавишся, запитуючи про такі речі.
– Так, госпоже, поясни мені, що вони означають.
– Слухай же, – відповідала вона. – Чорний колір означає світ, в якому ви живете. Вогненний і кривавий – те, що цьому світу належить загинути в крові та полум’ї. А золотиста частина – це всі ви, що уникаєте цього світу. Бо як золото випробовується з допомогою вогню і стає придатним, так випробовуєтеся і ви, що живете серед них. Ті, які збережуть твердість і будуть спокушені ними, очистяться. І як золото залишає у вогні свої домішки, так і ви залиште всяку скорботу і печаль, очистіться і будьте придатні для споруди вежі. Біла ж частина означає майбутній вік, в якому стануть жити вибрані Божі, бо непорочними і чистими будуть ті, які вибрані Богом у життя вічне. Тому не переставай доносити це до слуху святих. Маєте ви і образ прийдешнього великого лиха. Якщо ви захочете, воно буде не страшне для вас: пам’ятайте заповідане вам.
Сказавши це, вона віддалилася, і не бачив я, куди вона пішла. Зчинився шум, і я в страсі кинувся назад, думаючи, що наближається той звір.
[1] Стадій – грецька міра довжини, що дорівнює близько 186 м.
[2] Значення імені не ясне, воно зустрічається тільки в цьому творі.
