Чи важлива для нашого всесвіту духовність? Чи важливо, як ми живемо? Чи настане судний день? Чи має життя сенс? Або ж люди подібні до листя, що носиться вітром?
Це неймовірно важливі питання. Відповіді на них визначають усе наше життя.
Чи є смерть кінцем? Чи може померлий жити знову?
Голосом Гамлета Шекспір сказав: «Чи це не мета бажана? Померти. Сном забутися». І відтоді його цитували незліченну кількість разів.
Рей Торгуд сказав: «Або проповіді пастора Барбера, або суїцид». Дуже проникливе зауваження. Якщо я вірю в Бога, я знаю, що в життя є сенс, а його мета зовсім не могила.
Якщо я не вірю в Бога, життя – порожнє місце, тому як у мене немає майбутнього.
Мораль, відповідальність, сама цивілізація… самоповага, надія, відданість… нічого не означають, якщо я – не більше ніж випадковий набір атомів. Якщо Бога немає, яке значення має, живий я чи помер?
У Біблії сказано: «Не хлібом єдиним житиме людина, але всяким словом Божим».
Ми знаємо, що хліб підтримує в нас життя… але чи усе це? Слова, що виходять з вуст Божих, кажуть мені, що я був створений Богом за Його образом і подобою, що я можу славити Його в цьому житті і бути з Ним вічність.
Це було передмовою до нашого роздуму. Давайте розглянемо, яке значення має наш вибір.
На початку 1500-х Жан Кальвін проповідував у Женеві. Він був засновником напряму, який відомий нам як кальвінізм. Мільйони людей і сьогодні вважають себе кальвіністами. В основі кальвінізму лежать 5 принципів: абсолютна гріховність, безумовне обрання, обмеженість спокутування (тобто індивідуальне спасіння), благодать, яка все долає, і стійкість святих.
Більшості моїх друзів подобається вважати себе кальвіністами. Проте, я гадаю, більшість з них ніколи не піддавали 5 фундаментальних принципів кальвінізму серйозному дослідженню.
- Абсолютна гріховність… означає, що Ви не зможете відгукнутися на заклик Божий.
- Безумовне обрання… означає, що більшість людей народилися, щоб ніколи не знайти Бога.
- Обмеженість спокутування… означає, що Ісус помер не за всіх.
- Благодать, яка все долає,… означає, що у Вас немає вибору.
- Стійкість святих… означає, що святі ніколи не відступають від віри.
Ви і я, ми можемо гадати, що здатні змінити ситуацію, зробивши вибір… але в реальності ми говоримо і робимо те, що були запрограмовані сказати або зробити. Ось чому Жан Кальвін учив нас.
Як мовиться, будь, що буде.
Важливість цієї теми складно переоцінити.
Давайте поглянемо, що про це говорив Ісус.
Звернемося до Луки 16, де багач залишив Бога і потрапив у пекло. Жебрак страждав на землі, але потрапив у рай.
Ісус учив нас, що наші рішення визначають нашу долю.
Тепер давайте звернемося до Луки 19. Начальник митарів з Єрихону зійшов із смоківниці, покаявся і поспішив прийняти Ісуса у своєму будинку. Його рішення принесло спасіння його сім’ї.
У 15-му розділі блудний син, опам’ятавшись, сказав: «Скільки наймитів у батька мого мають надлишок хліба, а я вмираю з голоду; встану, піду до батька мого і скажу йому: батьку! Згрішив я перед небом і перед тобою і вже недостойний зватися твоїм сином; прийми мене як одного з наймитів твоїх». Він піднявся. Він сповідував. І батько одягнув його в кращий одяг. Його рішення відродило його.
Бог був би дуже радий, якщо всякий блудний син наслідував цей приклад.
Тепер давайте звернемося до Іоанна 3. Никодим прийшов до Ісуса вночі і почув: «Якщо хто не народиться звище, не може бачити Царства Божого». Никодим увірував. Завдяки своєму вибору він став дитям Божим, тоді як його товариші проголосували за розп’яття Ісуса.
У 4-му розділі Іоанна жінка з Самарійського міста шукала любов в усіх невірних місцях. Тому тепер вона жила з шостим чоловіком, була відкинута суспільством і вимушена ходити до криниці в найспекотніший час дня, бо люди уникали її.
Ісус запропонував їй живу воду, яку не знайдеш у криницях. Жінка повернулася в місто і розповіла про Нього: «Ідіть, побачите Чоловіка, Який сказав мені про все, що я зробила; чи не Він Христос?» Вона вибрала живу воду.
У Матфея 21 ми бачимо, як наш Господь в’їжджає в Єрусалим на молодому осляті, а натовп вигукує: «Осанна Синові Давидовому! Благословен, Хто йде в ім’я Господнє! Осанна у вишніх!»
Але Ісус оплакує Єрусалим: «Єрусалиме, Єрусалиме, що вбивав пророків і камінням побив посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як птах пташенят своїх під крила, і ви не захотіли! Ось залишається вам дім ваш порожнім». Господь прийде подивитися, як живе кожен з нас.
На нас чекає вибір: прийняти або відкинути. Він визначить, якою буде наша вічність.
Ми з Вами схожі на молодого начальника, якого полюбив Ісус. Наш Господь сказав йому в Луки 18:18, що він має перестати жити заради багатств і почати жити заради Бога. У молодого чоловіка було багато майна, і він відвернувся із скорботою. Бог запропонував йому вічність, але він відкинув її.
Чи благав Ісус подумати двічі? Я б благав. Ісус цього не зробив. Ісус шанував особисте право кожного сказати Богові: «Ні».
Тільки ми можемо вибрати рай чи пекло… молитися чи відмовитися молитися.
На горі Карміл Ілля кричав натовпу: «Чи довго вам кульгати на обидва коліна? якщо Господь є Бог, то йдіть за Ним; а якщо Ваал, то за ним ідіть».
Біблія ставить питання: «То як ми уникнемо, не подбавши про таке спасіння»? (Євр. 2:3).
Це дійсно лякає… Ви можете плисти за течією, відкладаючи своє рішення до тих пір, поки голос Божий не затихне, оголошуючи перемогу Сатани.
Дорогий друже!
«Дар Божий – життя вічне у Христі Ісусі, Господі нашому».
Але тільки від нас залежить, чи приймемо ми цей дар.
- Ісус сказав: «І того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть» (Ін. 6:37).
- Він сказав: «Бо не послав Бог Сина Свого в світ, щоб судити світ, а щоб світ спасся через Нього» (Ін. 3:17).
- У великий день свята Ісус стояв і проголошував: «Хто спраглий, нехай іде до Мене і п’є» (Ін. 7:37).
Чи прийдете Ви? Ви повинні прийти! Він чекає на Вас! Вже сьогодні!
