«Мир залишаю вам, мир Мій даю вам; не так, як світ дає, Я даю вам. Нехай не тривожиться серце ваше і нехай не страхається». Іоанна 14:27
Багато хто молиться Христу, щоб отримати те, що може дати цей світ. Але Він не дарує нам щось так само, як дає ця світська система. Вона ніколи не дає нічого, не вимагаючи чогось натомість. І ціна висока, бо цей світ хоче отримати наше серце.
«А хто бажає збагачуватися‚ впадає у спокусу і в тенета і в багато які безрозсудні і шкідливі похоті, що приводять людей до бідування і загибелі» (1Тим. 6:9), – свідчить Слово Боже.
Але Ісус бажає дати нам Свій спокій, щоб наше серце не бентежилося і не перебувало в страху, але набуло Його.
Перед святом Пасхи, під час вечері Ісус умив ноги Своїм учням. Він говорив від Своєї глибини до їх сердець. І Христос хотів їм сказати найголовніше: що Він йде на небеса до Отця, щоб приготувати для них обителі, і прийде знову, щоб забрати до Себе. Ці останні слова відносилися і до нас. Син Божий закликає нас, щоб ми були разом з Ним, де Він перебуває вічно.
Ніколи не просіть, щоб Христос допоміг вам йти шляхом, який приведе вас до вічного нещастя. Краще волайте про допомогу, щоб ніколи не поступатися потребам своєї старої гріховної природи отримати те, що дає цей світ.
Те, що подарував нам Господь, більше за інше, а саме, Свій власний спокій. Передусім, це мир з Богом. Спаситель поніс наші гріхи і прийняв розплату за них: «Покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися» (Іс. 53:5).
Щастя полягає в тому, щоб бути бідним грішником, який за незаслуженою милістю може мати мир з Богом через віру в Господа Ісуса Христа. Тоді жоден гріх не кине тінь на стосунки з Богом. Тут немає жодного засудження. Тут є тільки примирення, яке може дати Христос.
Під час Своїх життєвих мандрів Син Людський був вільний від будь-яких зв’язків із створеним світом. Він жив істинним людським життям у вдячності за усі Божі дари. І Він був сполучений лише з Небесним Отцем і Його волею.
У вірі в Христа ми спокуті і вже немає нужди схиляти коліна перед світськими благами. Наше життя не залежить від достатку земного майна. У нас є Отець, Який вічно піклується про нас. Ми – тепер Його діти. У цих близьких взаєминах ми можемо набути істинного спокою.
У сподіванні на Бога ми маємо мир на небесах і мир на землі. Це – Христовий дар нам. Тому, давайте, приймемо його сьогодні. Він тече щедрою річкою від Божого престолу благодаті.
Як ізраїльтяни не могли зберегти манну про запас, але збирали її щодня, так і Божественний мир дається нам щодня. Коли Ізраїльський народ збирав манну з дня в день, він пам’ятав про свою залежність від Бога.
Таким чином, Господь дарував нам мир, коли ми приходимо до Нього з молитвою і дякою. Якби Бог дав нам постійний мир, не залежний від Його присутності, ми б потрапили в пастку самодостатності. Але Бог створив нас так, щоб ми потребували Його кожну мить свого життя. І коли усвідомлення нашої нужди в Господові зросте, так само зросте і розуміння безмежної достатності в Богу.
Небесний Отець хоче заповнити кожну нашу нужду через Ісуса Христа. І забезпечення Його благодаті ніколи не виснажиться. Він закликає нас до Свого Сина, щоб ми прийшли з відвагою до престолу благодаті і отримали Божественний мир з вдячним серцем.
Благодаті і миру вам, Віталій Нікіфоров
