Для початку кілька біблійних фрагментів:
«Петро та Іоан о дев’ятій годині йшли разом до храму на молитву. І був там чоловік, кривий від утроби матері своєї, якого приносили й клали щодня перед дверима храму, що називалися Красними, просити милостині в тих, хто входив до храму. Він, побачивши Петра та Іоана, що мали ввійти до храму, просив у них милостині. Петро з Іоаном, пильно вглянувшись у нього, сказали: “Глянь на нас”. І він пильно дивився на них, сподіваючись що-небудь одержати від них. Але Петро сказав: “Срібла й золота у мене нема; а що маю, те даю тобі: в ім’я Ісуса Христа Hазорея встань і ходи”. І, взявши його за праву руку, підвів; і одразу зміцніли його ступні й коліна, і‚ скочивши, він устав і почав ходити, і ввійшов із ними до храму; і ходив та скакав, хвалячи Бога» (Діян. 3:1-8).
«У Іоппії ж була одна учениця на ім’я Тавифа, що значить “сарна”; вона була сповнена добрих діл і творила багато милостині. Сталося ж у ті дні, що вона занедужала й померла. Її обмили і поклали у світлиці. Лідда ж була поблизу Іоппії, тому ученики, почувши, що Петро перебуває там, послали до нього двох чоловік просити, щоб він не забарився прийти до них. Петро, вставши, пішов з ними; і коли він прийшов, завели його у світлицю, і всі вдови із слізьми стали перед ним і показували сорочки та плаття, що їх робила Сарна, живучи з ними. Петро вислав усіх і, ставши на коліна, помолився, і, звернувшись до тіла, сказав: “Тавифо, встань”. І вона відкрила свої очі і, побачивши Петра, сіла. Він подав їй руку, підвів її і, покликавши святих і вдовиць, поставив її перед ними живою» (Діян. 9:36-41)
«А віруючих усе більше й більше приєднувалося до Господа, багато чоловіків та жінок, так що й на вулиці виносили недужих і клали на постелях та ліжках, щоб хоч тінь Петра, який проходив, осінила кого з них. До Єрусалима також сходилося багато людей з навколишніх міст, які приносили хворих та одержимих нечистими духами, і всі зцілялися» (Діян. 5:14-16).
Чи, раптом, не побачили різницю між першими 2 уривками та третім? – У третьому уривку прямо не сказано, що люди отримували зцілення від того, що тінь Петра осіняла когось з них, коли він проходив повз. Безсумнівно, що недужі люди отримували зцілення, але не сказано, що це відбувалося саме від Петрової тіні… І тут ми підходимо до двох можливих варіантів: або євангеліст Лука, автор Діянь святих апостолів, через якісь причини не вказав цього дивовижного факту, або зцілення від Петрової тіні просто не було.
Але проти першого факту свідчить сам апостол Лука, який запевняє, що «старанно дослідив все від початку», і вирішив «по порядку описати»[1] (див. Лк. 1:3), тому нам залишається прийняти за більш вірогідний варіант другий: зцілень не було. І тут неминуче виникає питання: а навіщо люди виносили на вулиці недужих? – Щоб знайти відповідь на це питання, варто замислитися от над чим: а навіщо багато сучасних людей час від часу навідуються до храмів, проте навідріз не хочуть мати особистих стосунків з Богом Живим? Певно, відповідь вам добре відома: а про всяк випадок, раптом це відвідування чимось і допоможе?..
Можна не сумніватися, що більшість жителів Єрусалиму чинили подібним чином: а раптом допоможе? – Але судячи з оповіді не дуже допомагало, на відміну від жителів околиць, які прямували безпосередньо до зібрань перших християн, де й отримували зцілення. Подібне відбувається і сьогодні: хто не хоче обмежуватися півзаходами, а шукає Господа «всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією думкою своєю» (див. Мф. 22:37), той отримує багато що від Господа, ну, а хто обмежується півзаходами… отримує відповідний результат.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Зцілень, яких не було
[1] На користь ретельного дослідження свідчить ще той факт, що Лука згадує, що «Бог же творив немало чудес руками Павла, так що на хворих клали хустки і пояси з його тіла, і вони зцілялися від хвороби, і злі духи виходили з них» (Діян. 19:11,12). Отже про хустки Павлові Лука згадав і записав, але звинувачувати його в якомусь упередженому ставленні до Петра – це взагалі заперечувати богонатхненність творів євангеліста Луки.