«Пилат сказав Йому (Христу): отже, Ти Цар? Ісус відповів: ти говориш, що Я Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоб свідчити про істину; кожен, хто від істини, слухається голосу Мого. Пилат сказав Йому: що є істина? І, сказавши це, знову вийшов до юдеїв…» (Ін. 19:37,38), – так і не дізнавшись відповіді. А пригадалось це небажання Пилата щодо пізнання істини у зв’язку з інтерв’ю, взятого в одного з українських журналістів, в якому він скаржився на значне поширення російської брехні в соцмережах, і як це брехня впливає на думку виборців у Румунії. Ясна річ, що це стосується не тільки цієї балканської країни, а взагалі всього сучасного світу, який такий ласий до брехні.
В інтерв’ю же журналіст закликає до поширення правдивої інформації стосовно України, чим він власне і займається, а також скаржиться на те, що українська влада в цьому плані вживає недостатньо заходів. Певно, нічого нового з цього ви не дізналися, хіба лише в черговий раз пересвідчилися в масштабності брехні, яку продукує російська пропаганда… Але у свою чергу хотілося б звернути вашу увагу на один момент: на небажання переважної більшості людей чути правду. І прокуратор Понтій Пилат у цьому питанні не був чимось особливим: він так само не хотів знати того, що було насправді, не хотів знати істини, обмежуючись лише власною правдою, з якою почувався набагато зручніше.
Те саме відбувається і сьогодні. Чому російська пропаганда настільки популярна, чому так багато людей охоче вірять їй? Бо вона каже, показує те, що люди хочуть побачити і почути, вона зручна для них, і її споживачам якось байдуже, що все це брехня, суцільна вигадка, що все побачене і почуте зовсім не відповідає дійсності. І на цей гачок потрапляють не тільки жителі колишнього срср, але взагалі більшість людства. А все через те, що вигадка краща за гірку правду, а в правди зажди така особливість – вона гірка, і «солодкою» вона стає лише в тому випадку, коли ми її приймаємо, відкинувши перед тим солодку брехню. І це неодмінно відбувається, бо «нема нічого таємного, що не стало б явним, і нічого не буває захованого, що не виявилося б» (Мк. 4:22).
Не зважаючи на те, що стосовно цього думає більшість люду.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Солодка правда