«І не введи нас у спокусу»
«Ісус, подібно до нас, досвідчений в усьому». Але Він учив нас молитися: «І не введи нас у спокусу».
«Ісус виведений був Духом у пустелю, щоб спокушав Його диявол», – але Ісус учив нас молитися… «І не введи нас у спокусу».
«Бог не спокушається злом і Сам не спокушає нікого», – але Ісус учив нас молитися… «І не введи нас у спокусу».
Очевидно, що шосте прохання «Молитви Господньої» потребує пояснення. Навіщо просити Бога не робити того, що Він ніколи б не зробив?
Спокуса – це спонукання сказати неправду або скоїти мерзотний вчинок, або стати поганою людиною.
Сатана, перебуваючи в райському саду, спокусив Єву засумніватися в Слові Божому і не послухатися Божого наказу. Аврам піддався спокусі і збрехав про те, що Сара не була його дружиною. Мойсей піддався спокусі і, втративши самовладання, ударив у скелю і нарік її Мерива. Давид піддався спокусі, спокусивши Вирсавію і став батьком її дитини. Іуда піддався спокусі, продавши Ісуса за тридцять срібняків. Петро піддався спокусі, зрікшись Христа.
Ми усі знаємо, що таке спокуса. Ми не потребуємо пояснень!
Недовгий термін гріховної насолоди, але вона вабить нас, як світло – метеликів. Наше гріховна суть видає нас.
Текст Книги Притч Соломонів максимально ясний. Це застереження для молодих юнаків виявити твердість, не піддавшись спокусницям, що очікують на вулицях… ведучи Вас на погибель, як биків на забій.
Отже, Ісус учив нас молитися: «І не введи нас у спокусу»…
Зрозуміло, бути досвідченим – не гріх. Ісус зазнавав спокус.
Ти коїш гріх, якщо впадаєш у спокусу і куштуєш заборонений плід, або брешеш, щоб отримати популярність.
Іноді складно розрізнити спокусу злом і випробування віри. Бог випробовував Авраама, просячи його пожертвувати своїм улюбленим сином Ісааком. Я упевнений, що в той момент зло спокушало Авраама не послухатися Бога.
Те, що могло бути спокусою, що веде до поразки, стало для Авраама випробуванням віри, що веде до глибшого зближення з Богом.
Я намагаюся сказати, що кожного разу, стоячи перед вибором між принадно легкою дорогою і праведною, Ви або піддастеся спокусі лукавого, який бажає знищити Вас, або виявите духовну силу.
Ось чому в Біблії говориться: «Щоб випробувана віра ваша виявилася коштовнішою за золото, що гине». 1 Петра 1:7
Проте частенько випробування віри стає спокусою в руках сатани (ворог роду людського, диявол), щоб Ви пішли на угоду з совістю, замість того щоб перенести страждання як добрий воїн Ісуса Христа.
У Біблії сказано, що Бог нікого не спокушає. Проте Ви можете піти шляхом спокуси. Отже,
- У Біблії сказано: «Не дивися на вино, як воно червоніє, як воно іскриться в чаші» (Притчі 23:31).
- Також говориться: «Уникайте блудодіяння» (1Кор. 6:18).
- Біблія наставляє: «Блажен муж, що не йде на раду нечестивих, і на путь грішників не стає, і на зборищі губителів не сидить. Але в Законі Господнім воля його, і Закону Його повчається день і ніч» (1-й Псалом).
Дурні люблять чванитися тим, як близько вони можуть підійти до вогню і не обпектися. Мудреці ж не беруть участь у безплідних справах пітьми, але викривають… утримуючись від всякого роду зла.
Людина досить безглузда, щоб узяти собі вогонь за пазуху. Але, зрозуміло, вона обпечеться. Ось чому усі ми повинні молитися: «І не введи нас у спокусу».
І ми можемо піти далі в молитві і відповісти за себе:
- чи обережні ми у виборі друзів?
- чи зайнятий наш розум благими думками?
Диявол знаходить заняття для дозвільних рук.
Але у світі, подібному до нашого, нам не треба шукати спокуси. Спокуса сама знайде Вас… застигнувши Вас зненацька.
Саме тоді ми повинні довіритися Богу, щоб Він дав нам мужність сказати ні, і мудрість відкласти згубну книгу… і вимкнути згубну телепередачу… і залишити їх позаду.
Звернемося разом до Послання Якова 1:13-15: «У спокусі ніхто не кажи: “Бог мене спокушає”; бо Бог не спокушається злом і Сам не спокушає нікого, але кожен спокушається, захоплюючись і зваблюючись власною похіттю; похіть же, зачавши, породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть».
Ісус на власному прикладі учив нас, як справлятися із спокусою.
Хрестившись на Йордані, Ісус виведений був у пустелю і постив 40 днів… і приступив до Нього спокусник і спокушав Його.
- Першою спокусою було обернути каміння на хліб.
- Другою спокусою було кинутися вниз з крила храму.
- Третьою спокусою було вклонитися дияволові, щоб отримати усі царства світу і славу їх.
Усі ми спокушаємося, подібно до Ісуса:
- Передусім зважати на бажання плоті і земні блага.
- Спокушати Бога виконувати наші примхи замість того, щоб наслідувати Його волю.
- Досягати наших цілей диявольськими шляхами гордині і непокори.
Всяка спокуса, відома людині, міститься в трьох спокусах, яких Ісус зазнав у пустелі.
Блага звістка! Він здолав спокуси, і ми теж можемо здолати їх. Він використовував меч духовний, що є Слово Боже.
- «Не хлібом єдиним житиме людина, – сказав Ісус, – але всяким словом, що виходить з уст Божих».
- «Не спокушай Господа Бога твого».
- «Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому Єдиному служи».
Юнак, дівчина… старик… ким би Ви не були… Вам не впоратися з дияволом. Вам треба озброїтися знанням Священного Писання, якщо ви бажаєте здобути перемогу. Укрийте Слово Боже у своєму серці, щоб не згрішити проти Бога. У Псалмах міститься секрет: «Як юнакові додержати в чистоті дорогу свою? Тільки додержанням слів Твоїх».
Меч духовний, яким є Слово Божий, і є відповідь, яка виявиться для Вас кориснішою за всякі реабілітаційні програми у світі. Ми нехтуємо Біблією на свою погибель. Адже це єдиний дієвий захист від світу, плоті і диявола.
Так, спокуса реальна. Їй сприяють сам світ, плоть і диявол. Усе, що у світі… похіть плотська, похіть очима і гордість житейська… об’єднаються проти Вас, коли Ви попрямуєте до праведного життя.
Отже, Ісус учив нас молитися: «І не введи нас у спокусу» … Захисти нас… допоможи не піддатися спокусам… не залиш у нужді. Будь нашим щитом.
Я залишу для Вас слова з Послання Якова 1:12: «Блаженна людина, яка переносить спокуси, бо, будучи випробуваною, вона одержить вінець життя, який обіцяв Господь тим, що люблять Його».
