«Нехай святиться ім’я Твоє»
Ми вже дізналися від нашого Спасителя, як звертатися до Бога в молитві: «Отче наш, що єси на небесах».
Ми – одна сім’я. Ми з тобою брати … сестри. Серед нас немає сиріт. Ніхто не може бути виключений з нашої сім’ї. І Бог – наш Отець… джерело життя і любові, і всякої благодаті. І Він – Отець Небесний, коронований могутністю і величчю.
Шанований ангелами. Вище нас, над нами. Носій всякої влади… і в той же час – люблячий Отець.
Після такого, гідного захоплення введення, Ісус дарував нам перше прохання будь-кого, хто молиться: «Нехай святиться ім’я Твоє».
Іншими словами: нехай Господь отримає прославу, шанування і благоговіння – повагу, що відповідає Йому.
«Великий Господь і преславний», – сказано в Псалмах (144:3).
Зверніть увагу! Це має бути Вашим першим проханням всякий раз, коли Ви молитеся, якщо Ви хочете бути почуті! «Входьте у ворота Його з хвалою, у двори Його – з піснями хвальними» (Пс. 99:4).
Він не «людина вгорі». Він не «безпричинна причина». Він – єдиний, перед Ким ангели і архангели прикривають свої обличчя… і живі істоти не замовкають вдень і вночі, вигукуючи: «Святий, Святий, Святий Господь Саваоф! уся земля повна слави Його!» (Іс. 6:3).
Потім Ісус учить нас, що усвідомлення святості, благоговіння, поважності нашого Бога є найважливішим, коли б ми не подумали про Нього, коли б ми не молилися.
- Перш, ніж ми попросимо хліба насущного.
- Перш, ніж ми вибачимося.
- Перш, ніж ми попросимо позбавлення від лукавого… – «Нехай святиться ім’я Твоє».
Коли Бог проголосив Мойсеєві Десять Заповідей на горі Синай, ніхто не міг зійти на гору. Ніхто не міг наблизитися до неї. Навіть тварина. Бог вимагав поваги до Себе.
І Десять Заповідей підкреслили цю вимогу. Перші три заповіді… Нехай не буде в тебе інших богів… Не роби собі кумира і ніякого зображення… Не вимовляй імені Господа, Бога твого, марно… Усе це свідчить про те, що людина має захищати, поважати і шанувати Бога відповідно до Його положення.
- Бог – не Ваш приятель.
- Бог – не Ваш підручний.
- Він – Вседержитель, Який живе вічно
Отже, що ж означає шанування Імені Божого? Якщо ми дійсно хочемо вихвалити Його ім’я, що ми повинні робити? Чи можливо, що багато людей, які сповідують любов до Господа, стають головними порушниками, коли справа стосується згадки святого Імені Господнього? … неначе вони славословлять посильного, головною роботою якого є турбота про наш багаж.
Апостол Павло в Посланні до Римлян наводить історію відпадання людини від Бога. Він пише, що люди не бажали зберігати у своїх серцях знання Бога, стаючи невдячними і порочними: «А оскільки вони, пізнавши Бога, не прославили Його як Бога і не подякували». Римлян 1:21
Озирніться навколо! Чи прославляють люди, як єдина нація, Бога?
Погляньте на високорейтингові телевізійні шоу. Чи вихваляють комедіанти і актори Його, як годиться Богу? Почитайте романи-бестселери. Прислухайтеся до мови випадкового перехожого, захопленого зненацька. Придивіться до касових фільмів. Почитайте слова популярних пісень.
Чи намагається наше суспільство шанувати Ім’я Боже? Чи є якісь побоювання, що Бог залишив наше покоління? Замисліться серйозно!
Більшість з нас перетворилися на богохульників.
У Біблії говориться, якщо ми шануємо Бога, Він шанує нас. Якщо ми відкидаємо Бога, Він відкине нас.
Отже, Ісус учить молитися: «Нехай святиться ім’я Твоє» … перш ніж ми звернемося з яким би то не було проханням у молитві. Якщо ми не шануємо Бога, як Бога, нам слід перервати молитву і вирушити додому. Це те, про що ми повинні просити в першу чергу, і доки ми цього не зробимо, усі інші прохання даремні.
Доктор Дж. Кемпбел Морган у проповіді про Третю Заповідь «Не вимовляй імені Господа, Бога твого, марно» стверджував, що неналежне використання Імені Божого, ймовірно, відбувається в церкві куди частіше, ніж на вулиці.
Він сказав, що всякий раз, коли хтось стверджує, що говорить від імені Божого, при цьому суперечачи Біблії, він вимовляє Ім’я Господнє марно. І всякий раз, коли хтось молиться, пихато прорікаючи Ім’я Боже, живучи при цьому в гордині і непослуху, він вимовляє Ім’я Господнє марно.
Зрозуміло, Ви вимовляєте Ім’я Господнє марно, коли Ви богохулите, коли Ви затягуєте Його святе Ім’я в багнюку лихослів’я. Образливий лексикон безбожників!
Крім того, Ви вимовляєте Його ім’я марно, коли Ви використовуєте Його, щоб маніпулювати людьми… вимагати гроші… коли прагнете до влади і багатства.
Отже, як треба шанувати ім’я Господнє?
- Поза сумнівом, життям, що прикрашає Євангеліє.
- Поза сумнівом, мовою, приправленою сіллю.
- Поза сумнівом, сім’ями і шлюбами, де володарює Христос.
- Поза сумнівом, одягом і поведінкою, належною праведникам.
- Поза сумнівом, дотриманням мети, яка полягає в тому, що усе, що б ми не робили, словом або справою, усе мали робити на славу Господню (див. Колосян 3:17).
Ми живемо в часи, коли церкви кривляються, наслідуючи світ, щоб розташувати його до себе.
Який безглуздий і безумний метод!
Якщо я уподібнюсь грішникові, чого я доб’юся він нього?
Якщо я опущуся до його рівня, що я зможу запропонувати йому?
Це, без сумніву, очевидно. Сила християнства криється в його відмінності від світу, у тому, що воно пропонує інший стиль життя, систему цінностей і спасіння від гріха… і спілкування з Богом, Який забезпечує життя з надлишком.
«І не уподібнюйтеся світові цьому, а змінюйтесь оновленням вашого розуму». Римлян 12:2
Ми, християни, не повинні вибачатися за те, що ми інші. Коли ми пристосовуємося до світу, ми зазнаємо невдачі у виконанні нашої місії. Ми перестаємо бути церквою.
«Нехай святиться ім’я Твоє». Величне, прославлене, шановане.
Я не маю права вимовляти слова цієї молитви, якщо я недбалий, нешанобливий у поведінці, поверхневий у шануванні, розбещений у мові, грубий і схильний засуджувати інших. Бо я представляю Христа. Я Його свідок. І, подобається мені це чи ні, люди судять Його по мені.
Ісус наказував: «Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного» (Мф. 5:16).
Яке враження складається в людей про Бога за тим, як Ви ходите, говорите, робите покупки, продаєте, виховуєте дітей, підкоряєтеся Слову Божому, прощаєте ворогів, молитеся?
Одного разу на богослужіння прийшов чоловік і запитав мене, чи знайомий я з його сестрою. Я відповів, що знайомий, і що вона зразкова християнка.
Тоді він сказав: «Я хочу мати те саме, що і моя сестра».
Я відповів: «Ти можеш» … і ми опустилися на коліна в молитві.
Якщо я шаную святе Ім’я Господа, я зобов’язаний ходити і розмовляти так, щоб звертати увагу інших до Бога, Якого я люблю… Христа, Якому я служу.
Ось що означає шанувати Ім’я Боже.
І нехай не залишиться жодних помилок. Якщо я відмовлюся шанувати Ім’я Його, яку б молитву я не вимовив, вона не вознесеться вище стелі.
Це головна умова, якщо ми хочемо, щоб у відповідь на наші молитви відгукнулися.
Нехай Бог буде Богом! Шануйте Його як Бога!
