«Христос, воскреснувши з мертвих, вже не вмирає: смерть уже Ним не володіє» (Рим. 6:9).
Ми багато говорили про Хрест нашого Господа Ісуса Христа: про славу Хреста, спокусу Хреста, силу, що дарується Хрестом, і про багато що інше. Сьогодні в нашій завершальній бесіді ми поговоримо про Неповторний Хрест.
Закінчено, звершилося, навіки здійснилося! Людству дароване спокутування. За гріх було заплачено сповна. Ніщо більше не треба. І ніхто: ні людина, ні ангел – не зміг би нічого додати до того досконалого спасіння, яке на голгофському Хресті купив для нас Христос.
Що б ви подумали про людину, яка намагалася б зробити ще красивішою прекрасну троянду? Чи що б ви подумали про хіміка, що намагається додати блиску найбільшому і найбільш вишуканому за своєю пишнотою алмазу? Що б ви подумали про художника, який намагався б зробити яскравішими фарби прекрасного осіннього заходу? А тепер дозвольте запитати вас: що б ви подумали про людину, яка хотіла б додати досконалості до вічного, здійсненого одного разу і за усіх спасіння, що дарується Хрестом?
П’ятсот років тому в реформаторів був девіз: «Сола Скріптура, Сола Фідес, Сола Граціа» – «Біблія плюс нічого, Віра плюс нічого, Благодать плюс нічого»
Апостоли Павло, Петро, Іоанн і усі вірні послідовники Христові наполягали на тому, що ніхто не може нічого додати до досконалого спасіння, здійсненого заради нас великим Сином Божим.
Так, галати намагалися доповнити благодать справами. Апостол Павло своїм посланням допомагав їм повернутися на правильний шлях. У Середні віки було чимало тих, хто казав, що Хрест важливий, але його одного недостатньо. Вони наполягали на тому, що виконання таїнств, дотримання священних днів, справи милосердя, клопотання святих, чистилище… усе це має доповнити Хрест Христовий, щоб спасіння було досконалим.
Але давайте повернемося до Біблії!
До Євр. 10:14 говорить про те, що Він одним принесенням назавжди вдосконалив тих, що освячуються. Зверніть увагу, тут говориться: одним принесенням… вдосконалив… назавжди. Це, поза сумнівом, означає, що Ісус сповна сплатив за усе, нічого не залишив незавершеним.
Давайте ще прочитаємо Євр. 1:3: «Здійснивши Собою (без сторонньої допомоги) очищення гріхів наших, сів праворуч престолу величі на висоті».
Так, можна сісти і відпочити, коли справа зроблена! Ісус не сидів, склавши руки, поки Його справа не була звершена. Бог не пропонує нам спасіння, схоже на машину без коліс, яка потребує фарбування. Його спасіння досконале.
Коли ми приходимо до Христа, щоб Він нас спас, кожен камінчик на своєму місці. Кожне вікно, кожні двері. Будинок готовий. Бог пропонує нам досконале спасіння.
Я нещодавно читав Посланні до Євреїв і знову звернув увагу, як часто там повторюється, що Христос помер одного разу. І тільки одного разу.
За часів Старого завіту первосвященик заходив у Святе святих храму лише один раз на рік. Один пасхальний агнець змінювався іншим, і так повторювалося з року в рік.
Так тривало нескінченно. Як мовиться в Євр. 10:3 «жертвами щороку нагадується про гріхи», і ніщо не провіщало кінця. Ніхто не міг сказати: «Звершилося!» Але усе це закінчилося, коли Христос, наша Пасха, був заколений за нас. «Знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже не вмирає: смерть уже Ним не володіє». Рим. 6:9.
Отже, сьогодні ми говоримо про неповторний Хрест.
Євр. 9:26 повністю відкидає думку про те, що Христос страждав багаторазово: «Він же один раз, на кінці віків, з’явився, щоб знищити гріх жертвою Своєю».
Нейл Армстронг ходив поверхнею Місяця. «Один маленький крок людини», – казав він. Те, що він зробив, не можна було повторити! Колумб відкрив Америку. Джонас Салк зробив вакцину проти поліомієліту. Те, що він зробив, не можна повторити. Історія назавжди збереже те, що ці люди досягли чогось незвичайного.
Так само відбувається і з Ісусом. Його смерть сталася одного разу і за усіх.
Ось чому наступне є істиною:
- Передусім, вам не треба намагатися переконати Бога, що ви потребуєте Його благодаті. 2000 років тому Він помер за вас!
- Вам не треба ні секунди чекати, коли небесний суд виправдає вас. 2000 років тому Бог поклав усі ваші гріхи на Ісуса.
- Ви нічого не можете додати. Усі ваші сльози, молитви, страждання нічим не доповнять те, що було здійснено.
Мені подобається одна історія про одного проповідника-ірландця, який після наметових зборів складав свій намет. До нього підійшов юнак, який так і не відповів на заклик до покаяння, і запитав: «Як мені примиритися з Богом?»
Не припиняючи свого заняття, проповідник відповів: «На жаль, юначе, надто пізно». Обличчя юнака стало серйозним. «Ви хочете сказати, що якщо збори закінчилися, то мені вже пізно просити про спасіння?»
Проповідник відповів: «Пізно, через 2000 років надто пізно… Ісус купив вам спасіння 2000 років тому». Юнак зрозумів це і увірував в Євангеліє. Ось про це я хотів сьогодні сказати.
- Ви не можете купити собі спасіння. Це вже зробив Ісус.
- Ви не можете примиритися з Богом. Це вже зробив Ісус.
- Ви не можете стражданням спокутувати свій гріх. Ісус одного разу постраждав за усіх – праведник за неправедних.
Є ще дещо, про що я хотів би сказати. Христос не лише постраждав за усіх нас одного разу, за кожного з нас.
Як казав Джон Веслі, «Його кров спокутувала людство і окропила престол благодаті».
Ісус помер, помер за тебе. Не зневажай себе, коли Бог звеличує тебе.
- «Христос помер за гріхи наші, за Писанням» 1Кор. 15:3.
- «Він не бажає, щоб хто загинув» див. 2Пет. 3:9
Те, як Спаситель вирішив проблему провини і гріха, було досконале і неповторне, це дасть вам блаженну вічність.
Друже мій, вір лише Ісусу і нічому більше! Спасає не церква. Спасають не жертви. Спасають не добрі справи. Набожність твого дідуся не зможе привести тебе на небеса.
«Моя надія і мир тільки в крові Христовій. Уся моя праведність тільки в крові Христовій, Ісус сплатив за мене, і тепер я біліший за сніг». Амінь.
