У наступні дні Ісус навчав Своїх учнів і тисячі людей, що сходилися до Нього. Але Його нові ідеї дратували релігійних провідників. Перед Пасхою вони зібралися в домі первосвященика Каяфи, щоб вирішити, як зупинити поширення нового вчення. Пропонували арештувати й стратити Ісуса. Вони розуміли, що справу треба владнати так, щоб не викликати бунту. Тож усі погодилися чекати слушного часу.
Тим часом Ісус з учнями вечеряв у Витанії, у домі Симона. Коли вони їли, увійшла жінка з алебастровою пляшечкою в руках. Всі погляди звернулися на неї, усім було цікаво, що буде далі. Жінка відкрила пляшечку й дуже акуратно вилила з неї олію на голову Ісуса. Олія стікала по Його волоссі, приємні пахощі наповнили кімнату.
Раптом учні навперебій заговорили.
«Яка марна трата дорогого мира! – вигукнув один. – Ми могли б продати цю олію й роздати гроші бідним!»
«Не гнівайтеся на неї, – сказав Ісус. – Ця жінка вчинила добре. Ви завжди будете мати бідних, про яких треба дбати, а Я незабаром піду. Вона приготувала Моє тіло до поховання».
Тоді один з учнів, Юда Іскаріотський, вирішив допомогти юдейській владі схопити Ісуса. Він пішов до первосвященика.
«Я можу видати вам Ісуса, – запропонував він. – Скільки я отримаю за це?»
Вони відрахували Юді тридцять срібних монет. З того часу він шукав можливості зрадити Ісуса.
