У тебе вдома є хом’ячок? А може, у когось із твоїх друзів або знайомих є ця симпатична тваринка?
Я хочу тобі розповісти про родича наших хом’ячків, який живе в Америці. Його звуть флоридський лісовий хом’як-міняйло. Ти ніколи про такого не чув? У цього маленького звірка не вельми добра репутація.
Справа в тому, що йому дуже подобаються яскраві речі, він просто закоханий у все, що сяє та блищить. І ця любов настільки сильна, що він просто не може пройти повз дрібничку, яка припала йому до серця. Улучивши момент, він тягне її до свого житла, нехай то буде монетка, іграшка, пуста консервна бляшанка. Одного разу два таких грабіжники поцупили канделябр із запаленими свічками. Але найхарактерніша риса хом’яка-міняйла – він не хоче уславитися як злодій. І тому на місці позиченої речі він обов’язково залишає натомість камінець, лозинку, пір’їнку чи кісточку. І з чистим сумлінням квапливо тягне здобич собі додому – адже він не вкрав, а поміняв. Щоправда, без згоди господаря, проте це дрібниці…
Ну хіба не смішно виглядає цей хитрий злодюжка? Його обман настільки очевидний, що не знаєш, що й казати. Та дії хом’яка-міняйла нагадують мені вчинки людей. Дуже часто ми прагнемо виправдати наш гріх і намагаємося або змінити його назву, або вигадуємо причину, аби виправдатися перед людьми, прагнучи виглядати кращими, ніж ми є насправді.
Часто це виглядає так: ти побився, але в тебе є виправдання – «він перший почав». Або ти розказала своїй однокласниці щось погане й думаєш: «Але вона сама така пліткарка». А може, ти приховав двійку від мами – «навіщо їй хвилюватися»? Усе це дуже схоже на ті камінці, лозинки, кісточки, що їх лишає хом’як-міняйло на місці, де він «скоює гріх».
Хом’як-міняйло поцупив блискучу чайну ложку, залишив замість неї камінець – і спокійно побіг далі у своїх справах. За кілька хвилин він уже й не пам’ятає про свою надзвичайну «знахідку» та про вчинений допіру злочин. А чому ти не можеш ніяк заспокоїтися, навіть коли знайшов переконливе виправдання для свого поганого вчинку? Вся справа в тому, що ти – людина. І на відміну від тварин ти маєш совість, яка нагадує тобі про скоєний гріх. Бог дав її тобі, аби ти міг відрізнити правду від омани, гарне від поганого. Бог не хоче, щоб ти обманював людей, самого себе і свого Творця. Іноді буває дуже тяжко зізнатися собі в тому, що ти неправий, і хочеться виправдати свій гріх. Але пам’ятай: тобі не допоможуть ані «камінці», ані «лозинки» твоїх виправдань. Твоя совість не дасть тобі спокою, доки ти не зізнаєшся перед собою та перед Богом у своїх гріхах. Попроси в Господа прощення за все погане, що ти накоїв у своєму житті, і Він пробачить тобі всі твої гріхи. Він очистить тебе й допоможе завжди пам’ятати, що обман є обман, а гріх завжди буде гріхом, як його не називай, як не виправдовуй.
