Іноді ми кажемо: християнин є дитям Божим. Чи означає це, що ми вже не є дітьми наших батьків? Звісно ж, ні! Бог дав нам батьків, щоб вони піклувалися про нас і любили нас. Але Бог піклується про нас ще більше, бо Він любить нас ще набагато більше.
Якщо ми любимо Його Сина і увіруємо в Нього, то Бог приймає нас у Свою сім’ю і робить нас Своїми дітьми. Хіба це не чудово?
Чому і навіщо Бог робить нас Своїми дітьми? Чому Він бажає мати дітей, які раніше жили в гріхах? Для нас це залишається загадкою; але Слово Боже запевняє, що Бог не соромиться називати нас Своїми дітьми. Він ніколи не відштовхне нас від Себе. Господь любить нас і тоді, коли ми буваємо неслухняними. У Нього немає улюбленчиків, яких Він тримає біля Себе. Якщо Йому іноді і доводиться карати нас по Своїй справедливості, Він все ж любить нас, бо ми є Його дітьми.
Якщо Бог є нашим Отцем Небесним, то Ісус Христос – Син Божий – є нашим старшим Братом, Який любить нас від щирого серця.
Священне Писання тому і каже, що Ісус не соромиться називати нас Своїми братами і сестрами. Тому Він і помер, щоб зробити нас Своїми братами, членами великої Божої сім’ї. І тепер Ісус ділить з нами усе, що Він отримав від Свого Небесного Отця. Ісус дає нам вічне життя. Одного разу Він візьме нас на небеса і дасть нам там повноту Своєї радості. Гріха там більше не буде.
Ми є дітьми Царя, бо Бог прийняв нас у Свою сім’ю. Він обдарував нас прекрасними талантами, і одного разу ми будемо з Ним у вічності.
Для читання: Послання до Римлян 8:14-17
Питання:
- Бог хоче зробити нас Своїми дітьми, бо ми такі хороші?
- Чи любить нас Бог і тоді, коли ми грішимо?
- Яким чином карає Бог наш непослух? Чи любить Він нас і в цьому випадку?
- Якщо Бог є нашим Отцем, ким доводиться тоді нам Його Син – Ісус Христос?
Молитва: Дорогий наш Господи! Ми раді, що Ти зробив нас Своїми дітьми. Ми дякуємо Тобі за те, що Ти так добре ставишся до нас. Ми також дякуємо Тобі за Твого Сина Ісуса Христа. Амінь.
