Чи знаєте ви, що ми ніколи не зможемо бути досить хорошими, щоб сподобатися Богові?
Деякі діти гадають: «Якщо я намагатимуся бути завжди слухняним батькам, не сваритимуся і не битимуся з іншими дітьми, не кривдитиму слабких – то я потраплю на небо».
Але це усе не так. Власними зусиллями ніхто в рай не потрапить. Річ у тім, що ми усі знову і знову говоримо і робимо те, що засмучує нашого Господа. Напевно, у кожного з нас, незважаючи на усі наші зусилля, впродовж дня вирветься хоч одне погане слово або промайне погана думка. Це свідчить про те, що в нашому серці ще багато зла.
Якби нам навіть вдалося в майбутньому завжди чинити правильно – наша минула провина все ще залишалася б. Як же нам звільнитися від неї? І друге питання: скільки гріхів має скоїти людина, щоб заслужити на Боже покарання? Десять чи сто? Ні, досить одного єдиного гріха.
Крім того, перші люди – Адам і Єва – згрішили в Едемському саду, не послухавшись Бога. Відтоді усі люди є грішниками. Тому вже маленькі діти часто не слухаються батьків, сваряться і навіть б’ються. Скільки б ми не старалися, щоб ми не робили, нашими вчинками і справами ми рай заслужити не можемо. Бог справедливий, тому Він повинен карати людину за її гріхи.
Але Бог любить людей. Тому Він замість нас покарав Свого єдинородного Сина, поклавши усі наші гріхи на Нього. Ісус Христос помер за твої і мої гріхи. Він поніс наше покарання. Уявляєш, Ісус любить тебе так сильно, що погодився віддати за тебе Своє життя!
Для читання: Послання до Римлян 3:10-18,23
Питання:
- Чи траплялося тобі чинити погано? Наведи один або два приклади.
- Скільки разів треба згрішити, щоб не потрапити в рай?
- Що ти можеш зробити, щоб бути спасенним?
Молитва: Дорогий наш Отче Небесний! Ми усі згрішили перед Тобою. Але Ти послав Свого Сина на смерть за наші гріхи. Від щирого серця дякуємо Тобі за те, що Ти нам підготував місце в раю. Амінь.
