У житті царя Давида, як і в багатьох з нас, були різні етапи становлення. Перш ніж стати царем над Ізраїлем, він був пастухом, виконавцем власних пісень, зброєносцем, воїном і, як би сказали сьогодні, волонтером. От як про це розповідає Біблія: «І сказав Ієссей Давиду, синові своєму: візьми для братів своїх ефу сушених зерен і десять цих хлібів і віднеси скоріше в стан до твоїх братів… І встав Давид рано-вранці, і доручив овець сторожеві, і, взявши ношу, пішов, як наказав йому Ієссей, і прийшов до обозу, коли військо було виведене у стрій і з криком готувалося до битви» (1Сам. 17:17,20)
Опинившись у військовому таборі і розшукавши братів, Давид став свідком того, як ворожий вояк «на ім’я Голіаф, филистимлянин з Гефа» ганьбив Ізраїль, проте ізраїльські вояки, зокрема брати Давидові, боялися вийти з ним на двобій. Окрім Давида. Але послухайте, що сказав старший Давидів брат, Елиав, коли почув, що Давид викликався битися з филистимським велетом: «Навіщо ти сюди прийшов і на кого залишив небагатьох овець (натяк на те, що Давид не може дбати навіть про овець) тих у пустелі? Я знаю зарозумілість твою і дурне серце твоє, ти прийшов подивитися на битву» (1Сам. 17:28). Запам’ятайте, саме так звучить голос заздрості. Голос тих, хто не хоче виділятися з людського натовпу, і, що найголовніше, не дає можливості зробити це іншим.
Можна не сумніватися, що після звитяжної перемоги над Голіафом брат не перепросив Давида за завдану йому образу. Як напевно не змінив власної думки про наймолодшого брата, вважаючи, що тому просто «пощастило» в сутичці з гігантом. Подібні люди обов’язково відшукають вагомі причини, що виправдають їх бездіяльність, а заразом знайдуть причини, які знівелюють успіхи та досягнення інших, усім доводячи, що це лише «щасливий збіг обставин». І добре, коли навчишся не звертати увагу на такі виправдання і критику. Як це і зробив Давид. Звідки така впевненість? Якби Давид зважав на думку оточення, він би не вийшов на двобій з Голіафом, не став би вправним вояком, царем, і його Псалми ніколи не потрапили до Біблії. А ви зважаєте на думку оточення?
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Думка оточення
Редакція сайту