Будь-яке можливе прокляття, пристріт, вроки чи інші наслідки чийогось спілкування з демонами, не можуть мати ніякого впливу на хрещену людину, яка живе в стані благодаті. Якщо людина живе в стані благодаті, то ніяке прокляття її не може торкнутися.
Що ж ми маємо на увазі, коли говоримо про прокляття і пристріт? Часто під цими словами мається на увазі чиясь заздрість, тобто сильне бажання зла іншій людині. Зрозуміло, це бажання, як і будь-яка інша гріховна думка проти ближнього, наносить шкоду тільки тій людині, яка її в собі зрощує. Воля людини не володіє силою, здатною завдати шкоди іншому. Іноді для цього вдаються до окультних сил, що підкоряються сатані, за допомогою окультних практик, тобто прямого або непрямого контакту з дияволом. Але не завжди звернення до окультних сил призводить до бажаного ефекту: вони безсилі проти людини, захищеної Божою благодаттю, яку вона здобула в Хрещенні і в якій прагне перебувати за допомогою Таїнств.
Святе Письмо говорить: «Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться. Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити. Бо ти сказав: “Господь – надія моя”, і Всевишнього ти обрав за оборонця собі. Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї» (Пс 90:7-10). «Отже, покоріться Богові, – пише святий апостол Яків (Як. 4:7), – противтеся дияволові, і він утече від вас».
Більш того, той, хто хоче обсипати прокляттям або навести якусь біду на людину, що живе в благодаті, звертає це зло на самого себе. Ось що говориться про це в Біблії: «Копав яму, і викопав її, і впав у ту яму, яку сам приготував. І повернеться злоба його на голову його, і неправда його на тім’я його впаде» (Пс 7:16-17).
Зрозуміло, не варто впадати в забобони і будь-яку невдачу приписувати окультним силам і чийомусь пристріту. Однак не можна виключати, що людина, яка живе в гріху, без благодаті Божої, може стати мішенню окультних практик. У такому випадку кращий спосіб захисту – це молитва, усвідомлення своїх гріхів і повернення дружби з Богом за допомогою Таїнств, насамперед Сповіді та Євхаристії, які відроджують до життя в спілкуванні з Господом.
Святий Тома Аквінський писав: «Тільки той, хто не хоче чинити опір дияволу, буває ним переможений». Диявол не має ніякої влади над нами, якщо ми не підкоряємося йому гріхом.
Окультні сили не можуть нашкодити душі, що перебуває в благодаті, оскільки християнин є співучасником перемоги Христа над демонами. Ісус сказав: «У світі зазнаєте скорботи, але мужайтесь: Я переміг світ» (Ін. 16:33). «Вірний Господь, Який укріпить вас і збереже від лукавого», – стверджує святий апостол Павло (2Сол. 3:3). І ще: «Якщо Бог за нас, то хто проти нас?» (Рим. 8:31).
«Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні початки, ні сили, ні теперішнє, ні майбутнє, ні висота, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, що в Христі Ісусі, Господі нашому» (Рим 8:38-39 ).
У цьому – непорушна впевненість християнина. Слід зауважити, що в Біблії немає припису боятися диявола. Біблія лише застерігає: «Отже, покоріться Богові; противтеся дияволові, і він утече від вас» (Як. 4:7).
Секрет захисту від диявольських сил – у послуху волі Божій і вірності благодаті, яку супроводжує пильність: «Будьте тверезі, пильнуйте, бо супротивник ваш диявол ходить, рикаючи, наче лев, і шукає, кого б пожерти. Станьте проти нього міцною вірою, знаючи, що такі самі страждання трапляються і з вашими браттями у світі» (1Пет. 5:8-9).
Господь допускає, щоб люди були спокушені: це є частиною спасенного задуму і служить нашому вдосконаленню в чеснотах.
За матеріалами Всесвітньої Мережі
