Християни люблять робити те, що справляє враження на інших. Багато з тих гарних на вигляд справ є вправною альтернативою покірності.
Підкоріться Господу і припиніть робити все, що Він не просив вас робити. Бог нагородить не за те, що ви зробили багато справ, а за те, що були покірні Йому. Однак, часто покора Богу не приносить шани від людей. Та навіщо нам шукати слави людської? Якщо ви хочете догоджати людям, то ви не зможете догодити Богу.
Коли людей просять служити Богу, вони приходять з альтернативами, які мають гарний вигляд, але не співпадають з Божою волею. Нижче наведено кілька прикладів тих гарних на вигляд альтернатив покірності.
1 Виконання сімейних обов’язків є поширеною противагою покірності Богу
«Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, – той не може буть учнем Моїм!» Луки 14:26
Одним з найпоширеніших виправдань, що використовують люди, аби не коритися Божим настановам, – їхні сім’ї. Біблія наповнена заповідями що стосуються поваги до батьків, покірності чоловікам, любові до дружин, піклування про дітей, поваги до літніх людей. Ці уривки Святого Письма використовуються багатьма як виправдання, чому вони не слідують за голосом Божим. Заяви на кшталт «спочатку Бог, а потім родина, а згодом служіння» вигадуються, аби підкріпити свої виправдання. Але ці заяви не є біблійними. Це хтось вигадав сам. Родина – це важливо. Бог є творцем сім’ї. Він не поведе вас шляхом до зруйнування вашої сім’ї.
Коли ізраїльтяни не захотіли слухатися Господа, то заявили, що… їхні діти загинуть у пустелі. Їхні діти були виправданням, непослуху Божій волі. Це дуже розгнівило Господа, і Він ясно дав це зрозуміти, коли покарав їх у пустелі. Він сказав: «А діти ваші, про яких ви сказали: «На здобич будуть вони», та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, – вони ввійдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним». Повторення Закону 1:39
Навіть Ісус мав справу з цими сімейними виправданнями. Люди, які не хотіли йти за Ним, використовували за приклад батьків чи членів родини, аби виправдати своє небажання слідувати за Ним.
Але Ісус сказав, що нам знадобиться залишити нашого батька, мати, братів чи сестер, дружину чи чоловіка, щоб слідувати за Ним. Ваша родина не має ставати на шляху вашого покликання. Ваша сім’я не має заважати вам коритися покликанню Божому.
«І промовив до другого Він: «Іди за Мною». А той відказав: «Дозволь мені перше піти, і батька свого поховати». Він же йому відказав: «Зостав мертвим ховати мерців своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже». А інший сказав був: «Господи, я піду за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми домашніми». Ісус же промовив до нього: «Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства!»» Луки 9:59-62
2 Послухатися дружини, а не Бога, – оправдання непослуху
«І до Адама сказав Він: «За те, що ти послухав голосу жінки своєї…»» Буття 3:17
«І послухався Аврам голосу Сари». Буття 16:2
Найпоширенішою проблемою людства є те, що авторитетні чоловіки радше слухаються своїх дружин, аніж Бога. Голос вашої дружини – не одне й те саме, що голос Божий.
Дружини лагідні, милі і мають невинний вигляд, але це не є вагомим аргументом, аби відкласти голос Божий і робити те, чого бажають вони.
- Бог – не жінка!
- Бог – не дружина!
- Ваша дружина – не Бог!
Будь-ласка, запам’ятайте це! Слідуйте за Богом і будете благословенні.
Слідуючи за своєю дружиною, можете потрапити під прокляття.
- Підіть, запитайте Авраама, що трапилося з ним.
- Підіть, запитайте Адама про те, що трапилося з ним!
Моя дружина знає, що я дуже сильно прагну слідувати за Богом навіть тоді, коли це означає, що її бажання не виконаються.
Біблія вчить нас любити своїх дружин, і саме тому багато хто із служителів з великим задоволенням завжди слухаються власних дружин, бажаючи догодити їм. Така поведінка може стати величезною пасткою і привести нас до падіння. Це призвело до гріхопадіння Адама, і тепер усі ми дорого платимо за те, що один лідер послухався дружини, замість того, щоб слухатися Бога.
Така ж помилка призвела до падіння Авраама. Донині ми всі платимо ціну всесвітнім конфліктом через проблему, створену Авраамом, який послухався дружини.
Якщо ви лідер чи чоловік, який має певну владу, знайте, що вам варто бути особливо обережно до тиску з боку вашої дружини. Будьте обережні, аби ви своє служіння не знищили через втручання голосу вашої дружини.
Покірність вашій дружині ніколи не стане гідною заміною вашому послуху голосу Божому.
3 Збір грошей в ім’я Боже та заради Його справи – загальна противага покірності Богу
«І чому ти не послухався Господнього голосу, але кинувся на здобич, і зробив оце зло в Господніх очах?» 1Самуїлова 15:19
Саул пожалів кіз і овець і зібрав такі необхідні гроші для Царства Божого. І справді, непослух Саула дав прибуток для народу Божого. Здобуте мало б нагодувати солдатів і ощасливити військо. Однак, Бог не був вражений цими грішми, не зважаючи на те, що то був ніби зиск для Його дому.
Дивно, що рішення, прийняті заради справи Божої, часто вважаються правильними, лише якщо вони фінансово прибуткові. Покірність Богу і виконання фінансово вигідних справ не є одним і тим самим. Покірність Богу може приносити фінансовий прибуток, але також покірність Богу може бути дуже фінансово невигідною. Все залежить від того, чого хоче Господь.
Багато хто гадає, що якщо гроші зібрані й приносять гарні прибутки в Божих справах, то таким чином виконано волю Божу. Більше того, багато хто із служителів міряють свій успіх отриманими пожертвами. Це дуже небезпечно, бо те, наскільки ти успішний та процвітаючий, не означає, що ти знаходишся у волі Божій.
Одного разу один нечестивий і бунтівний пастор показав мені дарунок, що отримав від багатого християнина. Він ствердив, що Бог із ним, і Бог допомагав йому залишатися нечестивим.
Він так і сказав: «Цей подарунок показує, що Бог зі мною і що Він задоволений тим, що я роблю». Я так не вважав. Я не вважав, що Бог був з ним і що Бог підтримував його злочини.
Прикро те, що він отримав свою впевненість, ніби знаходиться у волі Божій через гроші, які надходили в його служіння.
4 Виявлення співчуття людям як поширена альтернатива покірності Богу
«І прийшов Ісус того часу, і вигубив велетнів із гори, з Хеврону, з Девіру, з Анаву, і з усіх Юдських гір, і з усіх Ізраїлевих гір, – разом з їхніми містами Ісус зробив їх закляттям. Не позоставив велетня в краї Ізраїлевих синів, – вони позостали тільки в Аззі, в Ґаті та в Ашдоді». Ісуса Навина 11:21,22
Ніхто не може бути більш мудрішим і більш співчутливішим за Бога. Багато людей люблять різні прояви співчуття, а їхні добрі справи – це гарна заміна послуху Богові. Замість того, аби робити те, що каже Бог, вони знаходять якусь справу, що всіх вражає і викликає співчуття. Такі люди радше роздадуть свої гроші біднякам і хворим, щоб не давати десятини.
Ісус Навин помилував міста Газа, Ґат і Ашдод. Він не вибив усіх филистимлян і всупереч настановам, даних йому Богом, залишив їх жити. Багато років потому його непокора мала плід. Ті три міста, що не було стерто з лиця землі Ісусом Навином, виростили найлютіших ворогів Ізраїльтян.
Ґат дав життя Ґоліяту, який воював проти Ізраїля. «І вийшов із филистимських таборів одноборець, ім’я йому Ґоліят із Ґату. Високий був – шість ліктів і п’ядь» (1Самуїлова 17:4).
Газа народила повію, яка згубила Самсона. «І пішов Самсон до Гази, і побачив там жінку блудницю, і ввійшов до неї» (Суддів 16:1).
Ашдод був містом, що захопило ковчег Божий, який зберігався в храмі Даґона. «А филистимляни взяли Божого ковчега, і принесли його з Евен-Гаезеру до Ашдоду. І взяли филистимляни Божого ковчега, і принесли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґона» (1Самуїлова 5:1,2).
- Глядіть, щоб ви не показували себе добрішими за Бога.
- Глядіть, щоб ви не показували себе більш співчутливими, ніж Бог.
- Глядіть, щоб ви не показували себе більш люблячими, ніж Господь Ісус. Коли гріховна людина радіє з того, що її хвалять, наче вона добріша за Бога, тоді з її любов’ю та співчуттям щось не так.
5 Принесення жертв, яких Бог не просив, є поширеною альтернативою покірності Богу
«…нащо Мені многота ваших жертов? – говорить Господь». Ісая 1:11
Біблія переповнена прикладами людей, які приносили жертви, яких Бог не просив у них. Царі Саул, Надав та Авігу – це лише кілька прикладів таких людей. Ці жертвоприношення, насправді, розсердили Господа, бо вони були лише проявом лицемірства і фальшивого поклоніння.
Богу не подобаються такі жертви навіть тоді, коли навколишні люди вражені від них. Бога не можна обдурити своїм шоу жертвоприношення і покірності. Бог завжди віддає перевагу послуху, а не жертвоприношенню.
«І сказав Самуїл: «Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке, як послух Господеьому голосу? Таж послух ліпший від жертви, покірливість – краща від баранячого лою!»» 1Самуїлова 15:22
Ми можемо навіть втратити своє життя, роблячи жертви, про які нас не просили. Запитайте Надава та Авігу, що трапилося з ними, коли ті принесли жертву, якої не просили від них.
«І взяли Ааронові сини, Надав та Авіґу, кожен кадильницю свою, і дали в них огню, і поклали на ньому кадило, і принесли перед Господнє лице чужий огонь, якого Він не наказав був приносити їм. І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, – і вони повмирали перед Господнім лицем». Левит 10:1-2
Навіть у Новому Заповіті, народжені згори християни, отримують відчуття праведності, коли приносять певні пожертви і проходять через тяжкі випробування. Часто Бог не хоче, щоб ми проходили через труднощі. Все, чого Він чекає від нас, – просто покора.
Піст до смерті
Одного разу, під час посту, я впав на землю з думкою, чи колись ще підведуся знову. Я покликав Господа, щоб Він врятував моє життя. Помирати мені не хотілося. Але Господь просто нагадав мені, що Він не просив мене проводити самого себе через такі випробування. Я постився дуже суворо, і це вже стало моєю традицією протягом багатьох років – так я дисциплінував своє тіло.
Щороку, коли я так робив, то почувався більш сильним і праведним. Але Біблія настановляє дуже чітко, що суворе поводження з тілом не робить нас праведними і навіть не допомагає нам побороти плоть.
«…не дотикайся, ані їж, ані рухай… Воно ж має вид мудрости в самовільній службі й покорі та в знесилюванні тіла, та не має якогось значення, хіба щодо насичення тіла». до Колосян 2:21,23
Ми намагаємося робити те, що змушує нас почуватися праведними. «Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій» (до Римлян 10:3).
Павло вчить нас, як перемогти пожадання плоті без того, аби мучити своє тіло. Це чудова підказка для перемог у цьому житті. Ви отримуватимете звитягу над своїми плотськими похотями по мірі того, як концентруватимете своє бажання на небесному і шукатимете того, що згори, а не з земного (до Колосян 3:1-3).
