7 Покірність настановам, які ніби суперечать здоровому глузду
Чому б це Бог сказав нам продовжувати жити в країні, що спустошена злиднями і голодом, якщо в нас є можливість жити серед квітучої нації? Але саме це Він звелів зробити Ісааку.
«І настав був голод у Краю, окрім голоду першого, що був за днів Авраамових. І пішов Ісак до Авімелеха, царя филистимського, до Ґерару. І явився йому Господь і сказав: «Не ходи до Єгипту, – оселися в землі, про яку Я скажу тобі. Оселися хвилево в землі тій…» Буття 26:1-3
У наші дні мало християн послухаються Господа, якщо Він скаже нам полишити свої багаті міста і піти туди, де ми будемо жити в злиденній країні.
Це суперечить здоровому глузду – перевезти свою родину із стабільної Америки до небезпечної сільської місцевості десь в Африці. Навіть служителі Євангелії не хочуть, щоб їхні діти стали пасторами в злиденних Гані, Малі, Гвінеї чи Нігері. Вони прагнуть, аби їхні діти були лікарями, юристами чи бізнесменами в Європі чи Америці, і зовсім не пасторами в Західній Африці. Бо це суперечить їх здоровому глузду – приректи своїх дорогоцінних чад на життя в злиденній, охопленій голодом громаді, замість того, аби відіслати їх до процвітаючої й заможної місцини.
8 Покірність важким настановам аж до болю
«А всяка десятина з землі, з насіння землі, з плоду дерева, – Господеві воно, святощі для Господа!» Левит 27:30
Сплачування десятини є болючою заповіддю для багатьох християн. Я не знаю нікого, хто не знав би, куди подіти зайві гроші. Більшість з нас має витрати і рахунки, які перевищують наші прибутки.
Тому так болісно і важно забрати десяту частку прибутку, якого й так не достатньо, і віддати на невідомі тобі до кінця церковні проекти. Саме тому багато християн не коряться цій заповіді – віддавати десятини.
9 Покірність настановам, які роблять нас непопулярними
Пастори і пророки борються з тим, аби вчити тому, що робить їх непопулярними. Єремія скаржився на те, що фальшиві пророки казали брехню та пророкували лише приємні речі. Коли ж ти провіщаєш погане, то автоматично стаєш непопулярним. Нікому не подобається чути погане щодо майбутнього. Іноді наш послух Господу проповідувати те, що хоче Він, може вмить зробити нас непопулярними.
Єремія був непопулярним, бо постійно провіщав погане. Він навіть суперечив хорошим пророцтвам і провіщенням, які казали інші пророки. Він казав, що всі ті пророцтва із добрими новинами були брехнею. Тому не дивно, що Єремія був непопулярним пророком. Але він був популярним у Божих очах. Його ім’я і його пророцтва стали частиною Біблії. Врешті-решт його пророцтва збулися – і відкрилося, що популярні пророки виявилися брехунами.
«А я відказав: «О Господи, Боже! Ось пророки говорять до них: «Ви не будете бачити меча, і не буде вам голоду, правдивий бо мир в цьому місці вам дам!» Та промовив до мене Господь: «Ці пророки неправду Іменням Моїм пророкують: Я їх не посилав, і не наказував їм, і їм не говорив! Вони вам пророкують невірні видіння та чари, нікчемність й оману свого серця…»» Єремія 14:13,14
10 Покірність настановам, які здаються дивними
«…нехай кожен чоловічої статі буде обрізаний у вас. І будете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами» Буття 17:10,11
Більшість християн борються із настановами, які змушують їх мати дивний і безглуздий вигляд. У чому важливість обрізання крайньої плоті кожного дорослого чоловіка? Насправді, кожен, хто переніс таку «операцію», страждатиме від болю протягом багатьох днів. Однак, Авраам отримав наказ провести цю неймовірну хірургічну процедуру кожному дорослому чоловіку без будь-якої анестезії чи антибіотиків. Авраам послухався Бога й змусив усіх, хто був з ним, перенести цю операцію посеред пустелі. Авраам підкорився Богові і зробив те, що здавалося безглуздим. Ось чому Авраам названий батьком віри і батьком покірливих.
11 Покірність настановам, що дають підставу для очевидного лиха
Багато хто з християн вагався б, чи послухатись, якщо б Господь наказав їм одружитися з повією. Бо багато лиха може ввійти в наше життя через одруження з блудницею. Осія міг підхопити гонорею, сифіліс, вірус герпесу чи хламідійну інфекцію, одружившись з повією. Дружина-повія Осії могла бути невірною, бо він не відповідав стандартам декого з її колишніх клієнтів. Якою матір’ю могла вона стати для дітей Осії? Насправді, це був наказ із багатьма загрозами нещасть. Втім, Осія послухав Господа й одружився з повією, на яку вказав йому Бог.
«Початок того, що Господь говорив через Осію. І сказав Господь до Осії: «Іди, візьми собі жінку блудливу, і вона породить дітей блуду, бо сильно блудодіє цей Край, відступивши від Господа». І він пішов, і взяв Ґомер, дочку Дівлаїма, і вона зачала, і породила йому сина». Осія 1:2,3
Також багато хто з християн не погодився б з наказом повбивати чоловіків, жінок і дітей. Однак, по мірі нашого росту в Господі, ми розуміємо, що Він дійсно може попросити нас зробити речі, які здаватимуться шкідливими. Будьте готові перейти на вищі рівні покірності, іноді роблячи те, що на ваш погляд не має жодного сенсу.
«Так сказав Господь Саваот: «Я згадаю, що зробив був Амалик Ізраїлеві, що клав йому перешкоду на дорозі, коли він виходив із Єгипту. Тепер іди, і поб’єш Амалика, і вчиниш закляттям усе, що його, і не змилосердишся над ним. І позабиваєш усе, від чоловіка аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, від вола й аж до штуки дрібної худобини, від верблюда й аж до осла»». 1Самуїлова 15:2,3
12 Покірність настановам, що можуть призвести до нашої загибелі
«І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: «Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина. Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований, і, збичувавши, уб’ють Його, – але третього дня Він воскресне!»» Луки 18:31-33
Це найвищий рівень покірності – слідувати наказу, що приведе нас до загибелі. Ісус виконував волю Свого Отця і пішов на хрест. У Його приниженні, катуванні та вбивстві лютими солдатами Римської імперії не було нічого раціонального, розважливого чи приємного.
Вам необхідно розвиватися духовно до тих пір, поки ви не станете піддатливими і гнучкими в Його руках. Ми повинні мати таке сильне бажання впокоритися, щоб Господь зміг попросити нас голодувати заради Нього.
Ми повинні мати таке сильне посвячення Йому, щоб Бог зміг попросити нас жити чи померти заради Нього.
Ми маємо мати таку сильну покірність Йому, щоб Господь зміг попросити нас бути або щасливими, або прийняти нещастя, як свою долю на цій землі!
