Всі ми чиїсь діти. Навіть у тому випадку, коли хтось не знає власних батьків. А ще всі ми можемо стати (якщо вже не стали) дітьми Божими. Бути дитиною Божою дуже добре і це великій привілей, і вкрай сумно, коли люди забувають про це і дозволяють житейській метушні, усілякім дрібним справам чи якимсь кривдам затулити від них Отця Небесного.
Особливо в цьому списку виділяється непрощення старих кривд, яких нам завдали інші люди. Часто трапляється так, що образа від кривди живе в серці людині, яка за довготою років вже призабула в чому саме полягала завдана кривда. Якщо та кривда взагалі мала місце… Та навіть якби і мала, адже часто людина, яка завдала її нам, вже забула про неї (якщо взагалі її зауважила), а от у нашому серці образа на явну або неявну кривду пустила довге коріння (див. Євр. 12:15) і зовсім не збирається полишати затишне місце. Втім, часто люди самі не дають цьому статися, адже плекання старої образи приносить їм неабияке задоволення. Навіть через біль і страждання, які вона завдає її хазяїну.
Ще гірше буває, коли певна людина плекає у своєму серці образу на Господа. У це важко повірити, але такі люди навіть вважають себе кращими за Нього, адже Він допустив (!), щоб її хтось образив або ж, як варіант, Він не дав їй те, про що вона так палко просила або ж на що розраховувала, навіть не згадуючи про це в молитвах… Звичайно, усі вірні так чи інакше, рано чи пізно, стикаються з Господнім мовчанням, і не секрет, що це завдаю болю або плодить сумніви в нашому житті… Але щоб носити образу на Господа, вважати себе кращими за Нього, нарікати на Його несправедливість… маю надію, що Ви не відноситесь до цієї когорти людей. Когорти, насправді, чималої: велика частка людей зовнішніх до Церкви (і немало в її стінах) відносяться до цих людей. Навіть у тому випадку, якщо не усвідомлюють або ж не визнають цього.
І найжахливіше і найсумніше в цьому те, що лише самі люди можуть розірвати ці кайдани і звернутися до милосердя Господнього. Можуть, але не хочуть, бо ж тоді доведеться визнавати, що Господь благий і кращий за них.
