
Уявіть собі, що якась велика, дуже відома фірма відкриває у вашому місті філію. Білборди пістрявлять рекламою майбутнього підприємства. Молоді хлопці роздають флаери із запрошенням на роботу. Один дістався і вам. Прочитавши інформацію, ви розумієте, що умови дуже гідні: висока зарплата, страховка, соціальний захист і т. ін.. Ви записуєтеся на співбесіду і з нетерпінням чекаєте призначеного часу. Звичайно, ви вже «намалювали» у себе в голові нове життя, що відповідає новій зарплаті, яка в декілька разів більше за ваш теперішній заробіток.
Хвилюючий момент настав, ви в кабінеті працедавця. Він ставить питання, ви поводитеся гідно, відповідаєте грамотно, по обличчю співрозмовника зрозуміло, що ви підходите ідеально. Ви розумієте, що посада можна сказати, вже «в кишені», як, раптом, помічаєте, що обличчя співрозмовника змінилося. Він уточнює ваш вік і ввічливо пояснює, що фірма набирає співробітників не старше 35 років, а вам вже 37. Усі мрії рухнули в одну мить. Ви засмучені і розчаровані, бо не підійшли працедавцеві.
Це дуже поширена на сьогодні ситуація. Усім відомо, що працедавці, як правило, вибирають кращих із кращих: молодих, амбітних, з досвідом роботи. Ці чи подібні стандарти міцно засіли в нас у головах. Ми не лише приймаємо їх, як належне, але і проектуємо на взаємини з Богом. Ми вважаємо, що Він «по-людськи» вибирає кращих із кращих. Ми підсвідомо приписуємо Господу те, що насправді Йому не властиве.
Деякі люди не йдуть у служіння, бо впевнені в тому, що «не дотягують» до Божих стандартів: старий, замалий, Біблію погано знаю і т. ін. Якщо ви, з якоїсь причини відчуваєте себе не відповідним для служіння Богові, у мене для вас радісна новина: ви прекрасно вписуєтеся в компанію покликаних Господом служителів. У Мойсея були проблеми з вимовою, Давид – юнак, Самуїл – дитина, Петро – рибалка, Матвій – збирач податків, що працює на окупантів, Симон – революціонер-націоналіст, Павло – гонитель християн, а Девора, так взагалі жінка.
За людськими мірками, упродовж усієї історії, Бог вибирав зовсім непідходящих людей. Знаєте, чому? Бо Божі стандарти докорінно відрізняються від наших. Принцип Його відбору записаний у 1Царств 16:7: «Людина дивиться на лице, а Господь дивиться на серце». Ми, люди, дивимося на зовнішні риси: як людина виглядає, як вона говорить, що вміє робити і т. ін. Але Бог дивиться по-іншому, Він дивиться на серце. Він шукає тих, хто полюбить Його, розташує своє серце і захоче працювати. Це Він робить їх сильними, сміливими і здібними.
«…але здібність наша від Бога. Він дав нам здібність бути служителями Hового Завіту…» (2Кор. 3:5-6).
Здібність бути служителем – виключно від Бога! Хіба це не чудово!? Бог готовий використовувати нас прямо зараз. Ми ж хочемо спочатку стати професіоналами і тільки потім щось робити.
У мене трійка з мови… і ось, я пишу книгу. Для самої загадка, як так виходить. Якби про це дізналася моя вчителька, то напевно не стрималася б від сміху. Але не мій Господь. Він чудово знає мої мінуси і ще прекрасніше уміє трансформувати їх у плюси. Я знаю собі ціну – трійка з мови, але це не заважає мені бути інструментом у руках Божих, і це не заважає Господу використовувати мене.
Господь не шукає для служіння кращих із кращих: видатних, успішних і знаменитих. Він закликає цілком звичайних, нічим не примітних людей.
«Погляньте, браття, хто ви‚ покликані: небагато серед вас мудрих за плоттю, небагато сильних, небагато благородних; але Бог обрав немудре світу, щоб посоромити мудрих, і немічне світу обрав Бог, щоб посоромити сильне; і незнатне світу і принижене, і нічого не значуще обрав Бог, щоб скасувати значуще, – щоб ніяка плоть не хвалилася перед Богом» (1Кор. 1:26-29).
Незначних людей не буває. Слабкості – не причина для того, щоб не служити Богові. Має значення тільки твоє бажання. Бог бере немудрих, слабких, принижених, ганебних і вершить через них історію.
Безумовно, у Божій команді є і великі люди, але їх значно менше. Я постійно цікавлюся: «Чому так мало знаменитих, багатих, успішних служать Господові?». І не знаходжу однозначної відповіді. Можливо, щось не так з їх серцями. Це особисто моя думка, і я можу помилятися. Мені здається, що Бог закликає усіх, але прості люди податливіші до заклику.
Можливо, до цього моменту ти гадав: «Ну, чим я такий посередній, можу послужити? Те, що мені під силу настільки мало, що не на що не вплине. Моя праця – крапля навіть не в морі, а в океані». Дорогий друже, час подивитися на себе так, як дивиться Бог. Якщо ти любиш Господа і хочеш служити Йому – ти саме та людина, яка Йому потрібна. Ти саме той, кого Він шукає. Ти на 100% підходиш для служіння. Зроби перший крок, почни служити, і Він обов’язково могутнім чином використовуватиме тебе у Своїй великій справі.

