Витоки: єврейські коріння і ґрунт – частина 1

Я виріс у релігійній общині в Атланті, штат Джорджія і євреїв не зустрічав. Для мене це були іноземці із сильним акцентом, у дивних капелюхах, які жили в Брукліні або в інших таких же віддалених місцях, і всі суцільно вчилися на психіатрів або музикантів. Я нічого не знав про геноцид євреїв під час Другої світової війни, чув тільки, що з ними сталася якась неприємна історія. І, вже звичайно, вони не мали нічого спільного з моїм Ісусом.

Коли мені були років двадцять, я здружився з фотографом-євреєм, який і допоміг мені позбутися від багатьох помилок відносно його народу. Він розповідав мені, як двадцять сім його близьких загинули за часів Холокосту. Він познайомив мене з Елі Візелем, Хаїмом Потоком, Мартіном Бубером і іншими єврейськими письменниками, і після цього знайомства я глянув на Новий Завіт іншими очима. Як же я раніше не помічав! Адже вже в першій фразі свого Євангелія Матфей говорить про Нього, як про єврея: «Книга родоводу Ісуса Христа, Сина Давидового, Сина Авраамового» (Мф. 1:1).

У церкві ми повторювали, що визнаємо Ісуса, «Сином Божим, Єдинородним, від Отця народженим перше всіх віків. Богом істинним від Бога істинного». Проте в Символі віри немає ні слова про те, як Ісус ріс серед юдеїв у маленькому містечку Назарет. Пізніше я дізнався, що християни з юдеїв, які пам’ятали про Ісусове коріння, навіть не були запрошені на Халкідонський собор, де був прийнятий Символ віри. Ми, християни-неєвреї, старанно приховуємо походження Ісуса, та і Його людську суть.

Ми присвоїли собі Христа – і це історичний факт. Чим більше я дізнаюся про Нього, тим частіше думаю: навряд чи Він народився серед юдеїв у першому столітті нашої ери лише заради того, щоб врятувати американців у двадцятому. Він, єдиний з людей, міг вибирати, де і коли народитися, і вибрав Він набожну єврейську сім’ю, яка проживала в язичницькій імперії, у самій глушині. Не можна зрозуміти Ісуса у відриві від Його єврейських коренів, як не можна зрозуміти Ганді у відриві від коренів індійських. Мені треба повернутися назад, у минуле, і уявити Ісуса з філактерією на зап’ястку і в запорошених сандалях.

* * *

Мартін Бубер казав: «Ми, євреї, розуміємо Його – з усіма Його поривами і почуттями істинного єврея – так, як неєвреям Його не зрозуміти». Звичайно, він правий.

Щоб зрозуміти Ісуса, як і будь-яку людину, я повинен ближче познайомитися з Його культурою, сім’єю і обстановкою, де Він жив.

Керуючись саме цим принципом, Матфей починає своє Євангеліє не так, як, напевно, почав би я – не з пояснення, що ця книга змінить ваше життя, а із сухого списку імен, родоводу Христового. Матфей простежив генеалогію Ісуса на сорок два покоління і довів, що Ісус – царського роду. У Європі сьогодні зустрічаються занепалі королівські династії, от і селянська сім’я Йосифа і Марії вела родовід від великих царів, серед яких були і Давид, і Авраам*.


* Список, представлений Матфеєм, розкриває нам певні сімейні таємниці. Тут зустрічаються жіночі імена (річ рідкісна для родоводів в юдеїв). Щонайменше три з чотирьох згаданих жінок – чужоземного походження. Можливо, для Матфея це доказ того, що Ісус приніс порятунок всьому світу. У жилах Месії текла кров різних народів!

Фамарь – бездітна вдова, якій довелося одягнутися блудницею і спокусити свого свекра, щоб народити дітей. А Рахава була справжнісінькою блудницею. А дружина Урієва – це Вирсавія, заради якої цар Давид зважився на вбивство. Родовід Ісуса без прикрас малює історію Його предків. А от пихатий Ірод Великий, у правління якого народився Ісус, наказав знищити всі записи про своїх предків, щоб ніхто не міг порівнювати його родовід з іншими.


Ісус народився в епоху, коли відроджувалася народна самосвідомість. Невдоволені засиллям грецької культури люди називали дітей, як називали їх за часів патріархів і виходу з Єгипту (приблизно так само деякі американці, пам’ятаючи про своє походження, дають дітям африканські та іспанські імена). Так Марія була названа на честь сестри Мойсея Маріам, а Йосиф носив ім’я одного з дванадцяти синів Якова.

Ім’я Самого Ісуса походить від Ієшуа («Ягве рятує»). Це досить поширене ім’я в ту пору. (Воно досі користується популярністю в латиноамериканців.) Саме своєю звичайністю, подібно до сьогоднішніх імен «Боб» або «Джо», це ім’я різало слух юдеям, які збиралися послухати Христа. Юдеї уникали вимовляти священне ім’я Боже, це міг робити лише первосвященик раз на рік в особливий день. Ортодоксальні юдеї зберігають цю традицію і в наші дні. Отже в першому столітті сама думка про те, що чоловік на ім’я Ісус може бути Сином Божим і Спасителем світу, здавалася людям блюзнірством. Ісус був людиною, сином Марії.

Євангеліє постійно нагадує нам про єврейське походження Ісуса. Незабаром після народження над Ним звершують обряд обрізання. І зовсім не випадкова єдина подія з Його дитинства, яка описана в Євангелії, – це щорічне свято Пасхи, з нагоди якого Ісусові батьки відправилися в Єрусалим.

Отрок Ісус у Храмі, Генріх Хофман

Дорослий Ісус молиться в синагозі і в храмі, дотримує традиції і говорить зрозумілою народу мовою. Навіть розбіжності з іншими юдеями, з фарисеями, наприклад, підкреслюють їх спільність. Вони вимагають, щоб Він жив відповідно до їх цінностей.

Як помітив німецький богослов Юрген Молтман, якби Христос жив за часів Третього рейху, Його, як і інших євреїв, змусили б носити шестикінечну зірку і відправили б до газової камери. У Свою пору Він пережив погром – побиття немовлят, яке Ірод затіяв, щоб погубити Його.

Знайомий рабин сказав мені якось, що християни останній крик Ісуса на хресті «Боже Мій, Боже Мій! Навіщо Ти Мене покинув?» (Мф. 27:46) вважають моментом якнайглибшого розриву між Отцем і Сином; для євреїв Його слова – передсмертний крик ще одного мученика. Ісус був не першим і, вже звичайно, не останнім євреєм, який вигукнув слова цього псалму у важку хвилину.

Минуло всього кілька поколінь після смерті Христової, коли сталася дивна зміна. Юдеїв серед знову навернених ставало все менше, у громадах тепер були в основному християни з язичників. Що ж сталося? Я зрозумів так: юдеї розчарувалися в Ісусі. Вони чекали від Месії іншого.

Попередній запис

Народження: прихід на землю - частина 4

Існує ще один погляд на Різдво, який не відображений на жодній листівці. Напевно, жодному художникові не вдалося б зафіксувати таке. ... Читати далі

Наступний запис

Витоки: єврейські коріння і ґрунт - частина 2

Неможливо перебільшити важливість слова «Месія» для віруючого юдея. Рукописи Мертвого моря, знайдені в 1947 році, підтвердили, що Кумранська община чекала ... Читати далі