Пояснення терміну
Чи може вірний бути досконалим? Багато хто автоматично відреагує на це питання категоричним «ні». Термін досконалість став причиною нескінченних протиріч, через що іноді пропонувалося його взагалі не використовувати. Але Ісус сказав, що ми маємо бути досконалими, як «Отець ваш Небесний досконалий» (Мф. 5:48), і цей термін неодноразово використовується в Біблії. Тому нам необхідно чітко розуміти, що в Біблії мається на увазі під терміном досконалість.
Звичайно ж тільки Бог досконалий в усьому. Це те, що мають на увазі люди, кажучи: «Лише Бог досконалий». Проте ми знаємо, що мають бути інші види досконалості, окрім Божественної досконалості, бо є досконалість ангелів, досконалість Адама перед гріхопадінням і досконалість, яка буде у вірних після воскресіння. Жодна з цієї досконалості не є абсолютною, бо ці істоти не мають абсолютних атрибутів Бога.
Протиріччя виникають через те, що люди не розуміють, що є не один різновид досконалості. Ми називаємо щось досконалим, якщо воно таке саме, яким має бути, а не припускаємо, що воно абсолютно в усіх відношеннях. Наприклад, молоток можна назвати досконалим, якщо він має усі характеристики, необхідні для його використання. Крапля фарби або іржава пляма не стоятимуть на заваді його досконалості в цьому плані.
Що означає бути досконалим, згідно з Божим планом?
Загально біблійне використання терміну
Чи мається на увазі в Біблії в якомусь сенсі досконалість людей у цьому житті? Спочатку давайте розглянемо, що сказано в Старому Завіті про людську досконалість. У всіх наступних прикладах використовується одне і те ж єврейське слово. Воно означає «досконалий, непорочний і завершений». Ной був названий досконалим (Бут. 6:9). Аврааму було наказано ходити перед Богом досконало (Бут. 17:1). Чи було виконання цього веління неможливим, або це був певний вид досконалості, який Бог міг вимагати? Псаломщик сказав, що він ходитиме в непорочності і матиме досконале серце (Пс. 100:2). Він помилявся або все-таки якийсь вид досконалості був можливий? В іншому псалмі він молився, щоб його серце було непорочним у Його законі (Пс. 118:80). Чи була ця молитва чимось суперечлива Божій волі? Бог відкидає цю молитву? А можливо Він не здатен відповісти на неї? З цих прикладів ми бачимо, що йдеться про таку досконалість, яка реальна.
Новий Завіт говорить про вірних, які були досконалі в любові. «Любов досягає в нас такої довершености» (1Ін. 4:17). Ми знаємо, що вірні можуть мати цю досконалість зараз, оскільки наступний вірш показує, що для вірного справжньою перевагою є те, що йому не треба боятися суду, якщо він має цю любов, бо «той, хто боїться, не довершений у любові» (1Ін. 4:18).
Служителі Божі покликані до «довершення святих» в «мужа досконалого» (Еф. 4:11-14). Йдеться про вірних, які потребують довершеності. Але це не процес, який триває усе життя. Його мета – наша зрілість («щоб ми не були більше дітьми»), духовна стабільність («які вагаються і захоплюються всяким вітром учення»). Ця та досконалість, яка утверджує вірного в християнському житті. Тому вона має бути завершеною до кінця християнського життя.
«Будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий» (Мф. 5:48). Після цього веління, даного Ісусом, слідує проповідь, що описує високий зразок істинного послідовника Божого. У цьому уривку є декілька велінь, виконання яких здається найбільш складним для людства: «Любіть ворогів ваших». Також Ісус говорить, що цей зразок потрібен для того, щоб бути «синами Отця вашого Небесного». Тому, коли Він дав веління бути досконалими, Він не просто підтримав ідеал, а встановив стандарт, досягнення якого чекає від Своїх дітей.
Використання терміну досконалість у Старому і Новому Завітах ясно показує, що досконалість можлива і вимагається від дітей Божих. Нам тепер залишається зрозуміти, якої досконалості чекає від нас Бог.
Випадок з филип’янами
Два різні використання терміну
У Посланні до филип’ян 3:12-15 Павло використовував термін досконалий у двох значеннях. У вірші 12 він говорить, що сам ще не досконалий. Але у вірші 15 говорить про групу филипських вірних, включаючи себе: «Хто з вас довершений (досконалий)». Щоб зрозуміти значення Павлових слів і вирішити уявне протиріччя, необхідно щоразу, коли використовується цей термін, розглядати його в контексті.
Досконалість після воскресіння
Перш ніж у дванадцятому вірші Павло сказав, що він не досконалий, він говорив про воскресіння мертвих. Він говорив, що не досконалий у тому сенсі, що ще не воскреснув. Є досконалість, якої неможливо досягти вірному до кінця земного життя. Попередні вірші показують, що вірш 12-й відноситься до досконалості після воскресіння.
Нинішня досконалість мотивів
Контекст п’ятнадцятого вірша, де Павло включив себе в групу довершених, починається у 13-му вірші. Тут Павло каже, що він відкладає убік усе, що заважає йому сконцентровуватися на меті. Він рухається вперед з єдиною метою в розумі, з єдиним прагненням – виконати Божу волю. Потім у 15-му вірші він каже: «Отже, хто з вас довершений, так повинен думати». Тому бути довершеним у цьому сенсі означає: не мати конфліктуючих мотивів, не мати роздвоєння серця.
Павло сказав, що якщо в людини є конфлікт мотивів («якщо ж ви про щось інакше думаєте»), Бог покаже це їй. Тому, якщо вірний щиро усвідомлює, що його бажання не суперечать Божій волі, і якщо Бог не показує йому жодного недоліку в серці, у нього є досконалість мотивів, про яку говорив Павло. Сам Павло свідчив про те, що в нього єдиний мотив – усі свої сили направити на виконання Божої волі.
Визначення єдиного мотиву
Ми бачимо, що існує досконалість можлива для вірного. Ця досконалість – досконалість мотивів. Але що це за єдині мотиви, які сполучають людські зусилля з Божою волею? Це мотив повної любові до Бога. У Второзаконні 30:6 Бог обіцяв виконати роботу в серці, що дозволить людині любити Його усім серцем і усією душею. Ця любов спонукатиме досконало виконувати Божі вимоги. Це співпадає із твердженнями Нового Завіту, що любов виконує закон. Тому мотивом для одностайного послуху є любов. Цей мотив може бути вдосконалений у серці вірного.
Що не мається на увазі під терміном християнська досконалість
Ця досконалість не є досконалістю Адама до гріхопадіння. Так само це не та досконалість, яка не дозволяє людині припускатися помилок. Це не свобода від спокус або можливості падінь, бо навіть Адам у своїй досконалості був спокушений і впав. Це не етична досконалість (досконалість кожної деталі християнського життя), бо наше розуміння Божої волі завжди покращується і в цьому житті не буде завершеним.
Нашою людяністю, тим фактом, що ми «земні сосуди», виправдовуються гріхи, які виникають через фізичну або розумову немочі, а не через нестачу любові до Бога. Досконала любов ще не виявлена до кінця в нашому житті.
Що мається на увазі під терміном християнська досконалість
Християнська досконалість – це така досконалість бажань серця, завдяки яким вірний виконує Божу волю через любов, і не має конфліктуючих мотивів. Християнська досконалість виключає свідомий гріх і внутрішні гріхи, такі як заздрість і гордість, бо вони конфліктують з любов’ю до Бога і показують, що наша любов недосконала. Людська природа не є виправданням цих гріхів.
Питання для особистого тестування
Чи є ти людиною, чия совість очищена від непрощеного гріха; людиною, яка живе в послуху Божій волі в тій мірі, наскільки вона їй відома? Лише вірний може претендувати на досконалість, бо вона запропонована тільки віруючим.
Якщо ти постійно каєшся у свідомому гріху і оновлюєш свої взаємини з Богом, чи не є це вадою твоєї любові до Нього? Твоєї любові чомусь бракує, щоб мотивувати послух. Ти не можеш свідчити, як Павло, що не дозволяєш нічому утримати тебе від цілеспрямованого виконання Божої волі.
Чи випробовуєш ти боротьбу мотивів у власному серці, навіть після того, як Бог відкрив тобі Свою волю в певному питанні? Чи борешся ти з небажанням дізнатися Божу волю через те, що не згоден прийняти те, що Він може зажадати від тебе? Якщо це так, то твоє свідоцтво не може бути подібним до Павлового свідоцтва, ти не можеш сказати, що в тебе єдиний мотив, який об’єднує усі твої зусилля для виконання Божої волі.
Ця досконалість не є чимось, чого ми можемо досягти власними зусиллями. Це дія Божої благодаті, яка отримується вірою. Якщо є зволікання, то це не через Боже небажання дати тобі це, а через твоє небажання отримати його або невіру в те, що це можливо. Шукай Божу благодать з очікуванням того, що сьогодні Він очистить твоє серце від конфліктуючих мотивів і дасть тобі цей досконалий мотив любові для виконання Божої волі.
