Я починав служіння як волонтер, а можливість отримання оплачуваної посади в служінні з’явилася набагато пізніше. Я організував церкву, будучи студентом медиком, і несподівано виявив себе пастором, що одночасно практикує у сфері медицини. Пізніше я зайнявся бізнесом і поєднував бізнес і пасторську працю. Наприкінці 1990 року Господь сказав мені залишити усе, що я робив, і повністю присвятити себе служінню. Прийняти це рішення мені було не просто. Починаючи з 1-го січня 1991 року, я займаюся служінням Господу на постійній основі.
Є багато людей, які обіймають оплачувані посади в служінні, яким насправді там не місце. Є багато людей, які, як вважаю, мають знайти світську роботу! Як може церква, в якій 60 парафіян, утримувати чотирьох пастирів і їх сім’ї? Проте так трапляється досить часто. Успіх у служінні вимагає сили і мудрості.
«Для самих же покликаних, юдеїв і еллінів, – Христа, Божу силу і Божу премудрість» 1Кор. 1:24
Є багато людей, чиє служіння стало розчаруванням, бо вони надто швидко перейшли до оплачуваної посади. У цьому розділі я хочу поділитися з Вами певними кроками, які, як сподіваюся, можуть виявитися доречними, коли настане час переходити на постійне служіння.
Я додав цей розділ, бо є багато людей, які перейдуть від добровільного служіння до служіння на постійній основі. Дуже важливо знати, як і коли зробити цей великий перехід. Я не проти оплачуваного служіння! Я розглядаю як привілей можливість займатися служінням постійно. Я завжди любив служіння і дякую Богові, що тепер можу служити Йому 100 % свого часу.
Якби я перейшов на оплачуване служіння, хоч би на рік раніше, ніж це я зробив, результат міг бути абсолютно іншим. Те, що я пропоную Вам у цьому розділі, це не основні важкі правила служіння, а просто керівні мудрі принципи, які допоможуть Вам у служінні на постійній основі. Існує п’ять основних попередніх умов, які, як вірю, необхідно виконати перед тим, як вступити на постійне служіння.
5 основних попередніх умов для постійного служіння
1 Треба отримати особистий заклик принести в жертву власного «Ісаака»
Свого часу Бог звернувся до Авраама і попросив його віддати найдорожче, що в нього було – його сина. Деякі люди мають помилкову думку про те, що Бог просить у кожного принести в жертву свого «Ісаака». Бог не попросив у Йосифа принести в жертву усіх його дітей. Як не просив ні в Якова, ні в Ісаака. Цар Давид був чоловіком за серцем Божим, але Бог не просив у нього принести в жертву сина.
Бог до кожного має свій підхід! Те, чого вимагає Господь від мене, може відрізнятися від того, що Він зажадає від тебе. Бог попросив у мене мою професію. Можливо, Бог не попросить Вас про вашу. Я вірю, що перед тим, як Ви будете поставлені на постійне служіння, Ви повинні почути чітке покликання залишити вашу дорогоцінну світську роботу. Це не те ж саме, що і заклик йти за Господом.
Бог говорив з Авраамом і направляв його в різних ситуаціях. Це було покликання, і Авраам був вірний Господу завжди.
«І сказав Господь Авраму: піди з землі твоєї, від роду твого і з дому батька твого і йди у землю, яку Я покажу тобі». Буття 12:1
«Встань, пройди по землі цій у довжину й у ширину її, бо Я дам її тобі і нащадкам твоїм назавжди. І зняв Аврам намет, і пішов, і оселився біля діброви Мамре, що в Хевроні; і зробив там жертовник Господу». Буття 13:17,18
Після цього прозвучав особливий заклик принести в жертву Ісаака! Бог може призвати Вас піти за Ним. Але заклик принести в жертву Ісаака може ніколи не прозвучати! Це абсолютно різні речі. Кожен має бути слухняний Богові індивідуально. Я не Ви, і Ви не я! Те, що підходить мені, може не підходити Вам. Що спрацювало для Вас, може не спрацювати для мене! Якщо буде Божа присутність, то справа відбудеться і благословення прийде. Тому переконайтеся, що ви покликані, перш ніж приносити свого Ісаака в жертву.
2 Треба виявити вірність
Біблія ясно учить нас, що той, хто вірний у малому, над великим буде поставлений: «Вірний у малому і у великому вірний; а неправедний у малому, неправедний і у великому. Отже, якщо ви у неправедному багатстві не були вірні, хто ж довірить вам істинне? І якщо в чужому не були вірні, ваше хто вам дасть?» Луки 16:10-12
Якщо хтось безвідповідальний у малій справі, то як він буде вірний, коли почне нести служіння на постійній основі? Багато людей не успішні в оплачуваному служінні, бо не мали успіху будучи волонтерами.
Я працював для Господа без жодного контролю довгі роки! Мені не треба було нагадувати, щоб я молився або читав Біблію! Я був вірний общині, поки вчився в середніх класах. Я був вірний як органіст у християнському музичному гурті «Шлях на Голгофу». Я був вірний як піаніст і барабанщик у церкві «Перемога» в Лондоні. І ніколи мені на думку не спадало, що мені за це повинні платити. Ніхто ніколи не казав мені, що робити – я просто робив те, що вважав за правильне. І Бог це благословив!
3 Служіння, яке вимагає оплачуваного пастора
Не кожне служіння вимагає пастора на постійній основі. Добрим прикладом є наша церква в Лондоні. Пастор однієї з основних церков у Лондоні примножив церкву до декількох сотень людей з шістьма дочірніми громадами ще до того як перейшов на оплачуване служіння. У більшості наших церков пастора працюють на добровільних засадах. Ісус платить ним безпосередньо!
Якщо в церкві лише 25 парафіян, то очевидно, що вона не зможе оплачувати служіння пастора. Багато парафіян у таємниці запитують: «Чим займається оплачуваний пастор весь день?» Так багато людей гадають, що пастор з ранку до вечора спить. Дійсно, не так вже багато справ в общині до тридцяти людей. Служіння має вирости до того моменту, коли воно вимагає оплачуваного служителя. Ще одна дійсність, з якою Вам доведеться зіткнутися, та, що більшість парафіян працюють впродовж дня і доступні тільки вечорами.
Пастора – не банкіри, бухгалтера або фармацевти. Вони – пастухи, які повинні дивитися за вівцями. Робочі години різні для різних професій! Я не працюю з дев’ятої до п’ятої щодня, бо я не бухгалтер, я – пастор! Вечорами, коли вівці звільняються, я стаю дуже активним!
Багато пасторів стають ледачими в очікуванні неділі, коли вони зможуть знову сказати чергову проповідь.
«Та чуємо, що деякі у вас поводять себе безчинно, нічого не роблять» 2Сол. 3:11
Давайте будемо відвертими! Давайте будемо реалістичними! Невже вашій церкві потрібна така кількість оплачуваних пасторів? Невже їй потрібен хоч один оплачуваний пастор? Чи може церковна парафія утримувати пастора і його сім’ю? Хіба пастор не може знайти світську роботу? Пастори розчаровані і злякані, бо не впевнені, чи зможуть дожити до наступного місяця. Змусьте це розчарування померти сьогодні ж! Влаштуйтеся на роботу і служіть пастором церкви одночасно, до тих пір, поки вона збільшиться і вимагатиме від Вас постійної уваги!
Швейцарські місіонери, які вирушали в Гану певний час тому, були місіонерами на самозабезпеченні. Вони набували навичок, необхідних їм для роботи в Африці під час служіння. Це хороший приклад для наслідування. Сьогодні більше ніж колись, ми потребуємо служителів, що забезпечують самих себе. Більшість церков не можуть нести тягар утримування стількох оплачуваних пасторів.
Я свідомо тримаю число працевлаштованих служителів, настільки малим, як це можливо. Я хочу платити людям правильно. Я не хочу бачити навколо незадіяних і незадоволених людей. Бездіяльність веде до ліні, лінь веде до незадоволення, а незадоволення – до невірності.
«До того ж вони, будучи бездіяльними, привчаються ходити по домах і бувають не тільки бездіяльними, але й балакучими, цікавими і говорять, чого не слід». 1Тим. 5:13
4 Смерть сріблолюбству
«Примножується майно, примножуються і ті, що споживають його; і яке благо для того, хто володіє ним: хіба тільки дивитися своїми очима?» Еккл. 5:10
Служіння це не альтернативне джерело працевлаштування для кожного. І ніколи так не було! Це особлива праця, яку Бог довіряє тим, кого закликає. У міру того, як церква збільшується, вона часто переростає в джерело робочих місць для безробітних. Це привертає багатьох людей, в яких немає кращих варіантів. Що відбувається з церквою? Вона переповнюється людьми, які прагнуть до збагачення і люблять гроші. Ці пастора-золотошукачі закінчують безперервною боротьбою за кращу зарплату і комфортніші умови служіння.
Багато пасторів розглядає служіння як можливість подорожувати світом і керувати хорошою машиною. Я взявся за служіння не для того, щоб керувати хорошою машиною. У мене зараз є хороша машина, і я не повинен за це вибачатися! Я можу з усією упевненістю сказати, що я почав займатися служінням не для того, щоб придбати хороші речі світу цього. Більше за те, перехід на оплачуване служіння для мене означав кінець усіх надій на те, що я колись матиму хороші речі цього світу.
«І вже не я живу, а живе в мені Христос. А що нині живу в плоті, то вірою живу в Сина Божого, Який полюбив мене і віддав Себе за мене. Не відкидаю благодаті Божої; а якщо виправдання через закон, то Христос даремно вмер». Гал. 2:20,21
Служитель, який бажає служити Господу належним чином, має спочатку померти для любові до срібла і золота. Чому так? Біблія учить нас, що ті, хто любить срібло, ніколи не насититься ним. Чим більше вони отримують, тим більше їм хочеться. Чому так склалося, що найбагатші люди цього світу, зазвичай найбільші злодії?
Чи тому, що вони такі бідні? А можливо вони мають потребу? Звісно ж, ні! Це через жадібність, яка хоче більше і більше, і більше!
Я виявив, що людей неможливо задовольнити, даючи їм все більше і більше грошей. Наприклад, всякий раз, коли на мене тиснули, щоб я збільшив зарплати, я часто помічав, що це саме по собі не вирішувало проблему!
Старші пресвітери, якщо Ви відчуваєте тиск, що треба збільшувати зарплату і давати все більше і більше бонусів, то Ви незабаром зрозумієте, що ця проблема ніколи не зникне. Я вірю, що оплачувані служителі просто повинні мати бажання служити Богу від щирого серця. Це не означає, що люди мають бути бідними, а що вони просто не повинні мати нескінченної пристрасті за багатствами.
Незабаром церкву можна буде охарактеризувати як «співробітники проти директорів» і «директори проти співробітників»! Директори – це частенько старші пресвітери, які ухвалюють рішення, а співробітники, – це інші пастори, які не залучені в процес ухвалення рішень. Серед оплачуваних співробітників багатьох церков і служінь легко можна помітити гіркоту, розпещеність і заздрісність. Це часто поширюється і на їх сім’ї, де дружини пасторів сіють розбрати з дружинами інших служителів.
Я б вважав за краще мати двох співробітників з миром у серці, ніж сотні нещасних і невдоволених оплачуваних служителів. Це ще одна причина, чому я дотримуюся позиції, що має бути лише декілька оплачуваних служителів, а більшість – на добровільних засадах.
5 Повне підпорядкування в кожній можливості
Вступаючи на постійне служіння, треба бути відкритим до усього, що принесе майбутнє. Можливо, Ви будете багатими, а можливо і бідними. Ви зможете жити удосталь, а можливо, матимете лише необхідне. Чи готові Ви до усього?
«Істинно, істинно кажу тобі: коли ти був молодий, то підперізувався сам і ходив, куди хотів; коли ж постарієш, то простягнеш руки твої й інший підпереже тебе і поведе, куди не хочеш. Це Він сказав, щоб зрозуміли, якою смертю Петро прославить Бога. І, сказавши це, говорить йому: йди за Мною». Іоанна 21:18,19
Ісус сказав Петру бути готовим до усього. Приготуйтеся бути веденим будь-куди. Більше не буде за Вашою волею, а за Божою. Ви не командир, а лише один з Божих співробітників. Одна з причин, чому я займаюся служінням, це те, що в мене немає вибору!
«…І горе мені, коли не благовістую!» 1Кор. 9:16
Я маю це робити, тому що Бог сказав мені. Я маю коритися Йому за всяку ціну. Я відмовляюся слухати усіх тих, хто принижує, шукає винного, критиків або коментаторів, які постійно говорять про мене. У мене немає часу на пусте базікання. Я маю продовжувати робити те, до чого призвав мене Господь. Деякі люди люблять мене за те, що я роблю, інші – ненавидять. Я дякую Богу за всіх них. А сам прагну до почесті вищого звання.
Я повністю присвячений виконанню Божого покликання у своєму житті. Отже, нехай допоможе мені Господь!
