«І відійшов сатана від лиця Господа й уразив Іова проказою лютою від підошви ноги його по саме тім’я його. І взяв він собі черепок, щоб шкребти себе ним, і сів у попіл» (Іов 2:7,8), – чесно кажучи, колись благополучний за світськими мірками праведний Іов на той момент являв із себе вкрай жалюгідне видовище. Навіть близькі друзі не відразу змогли дізнатися його: так «піднявши очі свої здаля, вони не впізнали його; і піднесли голос свій і заридали…» (Іов. 2:12).
На думку багатьох, зокрема друзів Іова, усі нещастя спіткали його за якісь явні чи таємні гріхи, що в дійсності зовсім не відповідало істині. Але, щоб не казала з цього приводу Біблія, багато людей і по нинішній день вважає: якщо якесь нещастя спіткало людину, то це явно за її якісь тяжкі гріхи… І почасти будуть праві, адже всі нещастя у світі цьому відбуваються через гріхи: гріхопадіння перших людей і всі подальші гріхи всього людства. Але це зовсім не означає: якщо якесь лихо спіткало певну людину (або ж її близьких), то це обов’язково Божа кара за скоєний саме нею гріх.
Зокрема історія праведного Іова вчить, що не все так просто в цьому світі: деколи і праведну людину сягає страшне лихо, що зовсім не є покаранням за якийсь скоєний нею гріх. Тому ж самому вчить нас і пророцтво Ісаї: «Він (Ісус Христос) був знехтуваний і умалений перед людьми, муж скорбот, що пізнав болісті…» (Іс. 53:3). Так, нині нам відкрито заради чого це спіткало Праведного: «Він укритий виразками був за гріхи наші і мучимий за беззаконня наші; покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися» (Іс. 53:5), але не забуваймо, що «Він був зневажуваний, і ми ні у що ставили Його. Але Він узяв на Себе наші немочі і поніс наші хвороби; а ми думали, що Він був уражений, покараний і принижений Богом» (Іс. 53:4,5). Перечитайте, будь ласка, виділений текст ще раз, а потім замисліться: чи раптом подібні думки відносно якихось праведних людей не відвідували Вас?.. Чи раптом не відвідувало Вас зніяковіння: а зо що саме його/її спіткало це горе? – Якщо так, то тепер Ви знаєте (якщо, ясна річ, це не відкрилося Вам раніше): не все так просто в цьому світі.
Але цей принцип стосується не лише якихось лих і негараздів – часом просто якась непоказна людина, яку оточення навіть і не помічає, насправді є дуже значущою в очах Божих, адже біблійний принцип: «що високе в людей, те мерзенне перед Богом» (Лк. 16:15), має і «зворотну» дію: те, що світ вважає малозначущим, є великою цінністю для Бога Святого (див., напр., 1Кор. 1:26-28).
А тепер повернемося до праведного Іова, якого його ж друзі звинувачували в усіляких гріхах. Пригадаймо, що в підсумку сказав Господь Бог: «Горить гнів Мій на тебе і на двох друзів твоїх за те, що ви говорили про Мене не так вірно, як раб Мій Іов» (Іов 42:7). Отже, згідно з Божих слів, Іов, який перебував не просто в непоказному, а геть у жахливому стані, був більш правим, ніж його, здавалося б, більш благополучні друзі. Так що видиме житейське благополуччя зовсім не є запорукою чи то праведності, чи то Божого благовоління, як так само лиха – не є ознакою великої гріховності чи то Божого покарання.
І принцип цей стосується не тільки певних людей, але і цілих країн і народів. Зокрема і України.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Не все так просто