Багато людей вірять у дива, ще більше, особливо з віком, – не вірять у них. Але що об’єднує ці дві різнобарвні групи людей, так це те, що саме поняття дива вони уявляють зовсім по-іншому, ніж воно відбувається в реальному житті. Так, дива насправді існують, але досить часто проявляють себе не так, як чекають від них люди. Через те у світі так багато скептиків.
От, приміром, ситуацію, що склалася на сьогодні, тобто 19 листопада 2024 року, в Україні. Ця дата не така вже проста, бо знаменує собою 1000-й день чергової спроби Московії (чи Росії) знищити Україну. І диво тут треба убачати в тому, що країна, якій відводили на спротив два, максимум три тижні, пручається значно сильнішому ворогові фактично вже три роки. Хіба це не диво?
Звісно, є чимало скептиків, які заявлятимуть, що це зовсім ніяке диво. Зазвичай свою думку вони будуть висловлювати в Глобальній мережі Інтернет. А це хіба не диво, що попри всі численні російські обстріли, українська енергетика все одно функціонує, через що в нас залишається зв’язок, той же самий Інтернет? Чи ви певні, що за подібних умов енергетична система якоїсь середньої за розмірами європейської країни змогла б так само функціонувати?
Звісно, такі аргументи не переконають багатьох скептиків. Особливо тих, які відкидають існування Господа Бога. У них завжди є в запасі важливий, як на їх думку, «аргумент»: Чому ж Бог допустив цю війну, чому гинуть у нічому невинні діти? Через це вони не хочуть вірити в ніякого Бога і дива, автором яких Він власне є. Але в таких міркуваннях завжди є огріхи, які нанівець руйнують подібні міркування.
Почнемо з дітей: діти, які гинуть внаслідок абортів, у чому вони винні, чим вони гірші вже за народжених дітей? Адже подібні скептики у своїй більшості виступають за аборти. Або ж чому Господь допустив війну? А що, хіба Він перешкоджав вступу України до НАТО, у розбудові власних збройних сил? – Звісно, що ні, тому не треба звинувачувати Бога в тому, про що ми не піклувалися як громадяни. В України були чимало часу для того, щоб запобігти цій війні, і в чому ж винен тут Господь, якщо ми не скористалися відведеним шансом?
Але, ясна річ, такі аргументи мало кого переконають, адже більшість людей, які задумуються над сенсом буття лише під час тривог, з настанням спокою про цей сенс забувають. І якщо люди відкидали існування благого Бога під час миру, який вважали як само собою зрозумілу річ (і з таким північно-східним сусідом!), тим паче не визнаватимуть Його існування під час воєнного лихоліття. І здається, що такої думки вони триматимуться і в тому випадку, коли з Божою допомогою в Україні нарешті настане довгоочікуваний мир. Теж справжнє диво. Боже диво.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Не такі дива
