- Числа 27:1-11
Ісус – початок нашої віри. Віра починається з Його слова. Він дає нам обіцянку, і вона дає початок нашій вірі.
Дочки Салпаада знали, що Бог обіцяв дати їм землю. Ці дівчата народилися і виросли в пустелі, вони не знали землі Єгипетської, а коли росли, навколо них був один пісок. Що в їх уявленні була земля, де тече молоко і мед? Вони чули історії про плоди цієї землі, які принесли спостерігачі, але чи могли вони собі це уявити?
Усе своє життя вони слухали, як батько казав: «Бог обіцяв дати нам землю, і ви увійдете до неї». Землю? Хіба буває інша земля, окрім піску?
Коли Салпаадові дочки підросли, вони самі чули, як Мойсей казав до народу: «Коли ви увійдете до землі, яку обіцяв дати вам Бог…». Які думки були в їх голові, коли Мойсей говорив про будинки, міста, дерева?
А потім у стані був бунт! Вони це бачили! Корей і Дафан виступили проти Мойсея і Аарона. Ці люди казали жахливі речі. Їх підтримали багато старійшин народу. Вони хотіли землю!
Але їх батько сказав, що Бог не підтримає Корея. Коли усе товариство зібралося подивитися, чим закінчиться справа, Салпаад і сам не пішов, і дочок не пустив. Вони залишилися у своєму наметі, але люди потім розповідали, що земля поглинула бунтарів! Вони просто провалилися! Зі своїми сім’ями і майном, а старійшин, які їх підтримали, поглинув вогонь від Господа! Це страшна смерть! Наступного дня покарання продовжилися – люди звинуватили Мойсея в смерті Корея, і Господь розгнівався. Смерть ходила по стану. Протягом декількох годин загинуло чотирнадцять тисяч! Якби Мойсей з Аароном не заступилися, то загинули б усі!
Салпаад завжди казав дочкам, що Бог Ієгова ніколи не відступає від Своїх слів, що Він Святий, і жодні інші боги не можуть того, що робить Він. Батько розповідав, як Ієгова вивів Ізраїль з Єгипту.
Поки дівчатка росли, батько вселяв їм повагу до Ієгови. Він казав, що одного разу не послухався Його і тепер не зможе увійти до землі обітованої. Тому Салпаад робив усе можливе, щоб дочки виросли з іншим ставленням. Він пам’ятав, якою плодоносною може бути земля після розливу Нілу. Він також пам’ятав плоди, які принесли спостерігачі з Ханаана. Плоди Єгипту в жодне порівняння не йдуть з цими. Одне лише Салпаад ніколи не казав дочкам – жінка не має права володіти землею. Це древній закон. Закон, який існує в багатьох народів. У Салпаада немає синів і його дочки не отримають нічого. Це було найбільшою прикрістю в його житті. Але він сподівався на милість Ієгови. Тому не квапився сказати дівчаткам про те, що вони можуть залишитися ні з чим. Якщо вони не вийдуть вдало заміж, або вони взагалі не вийдуть заміж, то залишаться жебраками. Усе, що вони зможуть – це бути найманими робітницями в якомусь домі. Але вони дізналися. Люди…
Не задовго до того, як Ієгова сказав, що час перебування в пустелі закінчився, Салпаад помер. П’ять його дочок все ще були не замужем. Що він міг сказати їм, йдучи? Останніми його словами були: «Ієгова обіцяв дати вам землю, де тече молоко і мед».
Коли Мойсей із старійшинами стали розподіляти землю між колінами Ізраїлевими, про самотніх жінок навіть не згадали. Жодна з них не була згадана на нараді.
Але одного разу уранці перед Мойсеєм і старійшинами з’явилися п’ять Салпаадових дочок! Якщо в них було спірне питання, то вони мали право представити свою справу перед радою старійшин. Ну що могли ділити між собою ці дівчата? У них нічого не було! Рада чекала, що вони скажуть.
«Батько наш помер у пустелі, і він не був у числі спільників, які зібралися проти Господа зі збіговиськом Кореєвим, але за свій гріх помер, і синів у нього не було; за що зникати імені батька нашого з племені його, бо немає у нього сина?»
Це було несподіване питання. Чого хочуть ці дівчата? Так, так буває, якщо чоловік помирає без сина, його ім’я зникає і його майно переходить до іншого родича по чоловічій лінії.
Мовчання порушив Мойсей:
«Чого ж ви хочете?»
«Дай нам долю серед братів нашого батька!»
Збори старійшин загуділи. Одні говорили одне, другі – інше. Почалася суперечка. Дівчата стояли перед старійшинами в очікуванні рішення. Було очевидно, що рішення їм не знайти. Суперечку перервав Мойсей.
«Я запитаю Ієгову». Усі замовкли. Таке траплялося. Якщо ні старійшини, ні Мойсей не могли вирішити справу, Мойсей запитував рішення в Ієгови. «Приходьте завтра».
Доба в очікуванні. Що скаже Ієгова? Батько казав, що Він завжди тримає слово. Завжди! Батько казав, що Ієгова обіцяв усім дітям Ізраїлевим частку в землі обітованій. Так, вони жінки, ну і що? Хіба через це вони не діти Ізраїлеві? Хіба вони не дочки Авраамові?! Що вшанує Ієгова: древній закон або Своє слово? Чи належать жінкам Його обіцяння?
Наступного ранку усе товариство зібралося на раду старійшин. Усі чекали рішення Ієгови. Коли Салпаадові дочки вийшли вперед, Мойсей встав і сказав:
«Так сказав Ієгова: Правду говорять дочки Салпаадові; дай їм спадкоємний наділ серед братів батька їхнього і передай їм наділ батька їх».
Вибух вигуків прокотився над зборами. Хтось радів, хтось гнівався, але це вже не мало значення. Ієгова залишився вірним Своєму слову! Не має значення: чоловік ти чи жінка, якщо ти віриш Його слову, то ти – спадкоємець Авраамовий, а значить усе, що обіцяв Ієгова, належить тобі!
Мойсей зробив знак рукою, і настала тиша.
«Ще Ієгова сказав: І синам Ізраїлевим оголоси і скажи: якщо хто помре, не маючи у себе сина, то передавайте наділ його дочці його».
Новий крик радості прокотився над товариством. Древній закон був змінений! Сміливість Салпаадових дочок змінила закон Ізраїлів! Сміливість і віра!
Ієгова сказав, що жінка може володіти землею! Так сказав Ієгова!
Ісус – завершення нашої віри. Вона приходить до завершення, коли його Слово виконується. Він Сам виконує Його!
