Ной залишався жити в ковчегу, а його сини поступово збудували собі житла біля підніжжя гори Арарат. Сим сказав Ноєві: «Батьку, янгол Божий велів мені взяти труну Адама на спину й перенести в те місце, яке він укаже, бо і в Новому світі в Адама має бути могила». Ной відповів: «Сину мій, роби, як тобі велів янгол. А я лишуся тут і чинитиму жертвопринесення».
Тож Сим підняв труну Адама на свої дужі плечі й почав спускатися вниз. До нього приєднався янгол, який став його проводирем і повів Сима в довгу путь до пагорба, що дістав назву Голгофа.
Коли Сим прийшов на Голгофу, земля розімкнулася перед ним у формі хреста. Туди Сим опустив тіло пращура всіх людей – Адама. Прийнявши його, земля зімкнулася знову. Янгол сказав Симові: «Через Адама у світ прийшла смерть. У майбутньому, коли зло знову розійдеться серед людей, Бог пошле їм Свого Сина-рятівника, Який з цього місця принесе людям світло й життя».
Тоді Сим збудував собі неподалік хату, де почав жити, залишаючись охоронцем таємниці, яку відкрив йому янгол біля Адамової могили.
