«А коли він розмовляв із ними, аж ось виходить із филистимських полків одноборець, филистимлянин Ґоліят ім’я йому, із Ґату. І промовляв він ті самі слова, а Давид почув.
А всі ізраїльтяни, коли бачили того чоловіка, то втікали перед ним та дуже лякалися. 1 говорив Ізраїльтянин: Чи бачите ви цього чоловіка, що виходить? А виходить він, щоб зневажати Ізраїля. І буде, того чоловіка, що вб’є його, збагатить його цар великим багатством, і дочку свою віддасть йому, а дім його батька зробить вільним в Ізраїлі.
І спитався Давид тих людей, хто стояв з ним, говорячи: Що буде зроблене тому, хто вб’є цього филистимлянина й здійме образу з Ізраїля? БО ХТО ЦЕЙ НЕОБРІЗАНИЙ ФИЛИСТИМЛЯНИН, ЩО ТАК ЗНЕВАЖАЄ ПОЛКИ ЖИВОГО БОГА?» 1 Самуїла 17:23-26
Давид був милим ізраїльським хлопчиком, коли служив у царському палаці. Пізніше він став національним героєм, коли переміг Ґоліята. Як Давид став національним героєм?
Як із нікому не відомого юнака він став людиною національної значимості? Давид став відомим, бо висловлював стурбованість про ставлення до ізраїльської армії.
Давид навіть не був в армії, коли висловив занепокоєння про її стан. Коли Давид дізнався, що над армією Господа насміхалися та зневажали її, то не міг стримати свої почуття. Про його занепокоєння щодо неповаги, проявленої до армії Ізраїлю, одразу ж доповіли цареві.
Одне за іншим – і Давида відправили на найголовнішу битву його життя. Уявіть, що відома битва Давида і Ґоліята відбулася тому, що юнака схвилювала зневага до армії. Давид вбив Ґоліята і став національним героєм, бо думав про інших. Очевидно, що Давид не думав про свою безпеку і захист, як решта воїнів.
Якщо б Давид не проявив турботу про інших, він так би і залишився непоказним служкою в палаці. Завдяки турботі про інших Давид став незвичайним! Завдяки турботі про інших він піднявся над буденністю. Завдяки піклуванню про інших він піднявся на найвищий рівень слави.
Щоб стати національним героєм, потрібно думати про інших. Думки про своє незначне життя заведуть не дуже далеко. Якщо чекати, коли розберемось із власними проблемами, щоб почати думати про інших, то можна чекати вічно! Просто зараз почніть піклуватися про тих, хто далеко. Турбота про інших – шлях до величі!
Час думати про людські душі! Час думати про людей, які не знають Христа і чекають спасіння! Час забути про власну безпеку! Час забути про власний захист! Час забути про власну фінансову безпеку. Час витрачати гроші на інших. Завдяки піклуванню про інших можна стати національним героєм.
