«І було слово Господнє до Іони, сина Амафиїного: встань, іди у Ниневію, місто велике, і проповідуй у ньому, бо злодіяння його дійшли до Мене. І встав Іона, щоб утікати у Фарсис від лиця Господа, і прийшов у Іоппію, і знайшов корабель, який вирушав у Фарсис, віддав платню за проїзд і ввійшов у нього, щоб плисти з ними у Фарсис від імені Господа» (Іон. 1:1-3), – а вам, раптом, не спадало на думку, що б сталося далі з Іоною, якби Господь на послав на море нищівний шторм?
Насправді, якщо б така ситуація сталася в Іониному житті, то б він, більш за все, розділив долю Лота, який теж свого часу обрав принади світу цього, ніж спілкування з Богом Живим. От як описує Лотів стан Біблія: «Цей праведник, живучи серед них (содомських жителів), бачив і чув беззаконні діла їхні і тим щодня мучив свою праведну душу» (2Пет. 2:8). Отже, попри благополучне, звичайно за земними мірками, життя, воно, це життя, задоволення Лоту зовсім не приносило. Вже не кажучи про те, що йому довелося покинути буквально все нажите в цьому нечестивому місті і рятуватися втечею, втративши під час цієї втечі власну дружину.
Тобто, у підсумку, Лот втратив все, навіть і те, що мав до приходу в долину, на якій перебували міста Содом і Гоморра, а Лот, між іншим, був дуже заможною людиною. Принаймні, доки не запав на багатства содомського краю… Дійсно, вірні біблійні слова (хто б сумнівався!): «Хто має, тому дасться, а хто не має, у того відбереться і те, що він думає мати» (Лк. 8:18), – маючи на увазі стосунки з Богом Живим: є стосунки з Богом – будеш благословенний, зокрема в матеріальній сфері, а не маєш, тікаєш від Нього – втратиш абсолютно усе. Ну, майже все: «Діло кожного виявиться; бо день (Божого суду) покаже, тому що у вогні відкривається, і вогонь випробовує діло кожного‚ яке воно є. У кого діло, яке він будував, устоїть, той одержить нагороду. А в кого діло згорить, той зазнає втрати; а втім, сам спасеться, але так, ніби через вогонь» (1Кор. 3:13-15). Тобто певна людина милістю Божою спасеться, але про різноманітні небесні нагороди може навіть не згадувати.
Виходить, Іоні сильно пощастило, що Господь послав на море шторм, а за цим штормом велику рибу, щоб той попри своє первинне небажання добрався до місця свого пророчого служіння. Погодьтеся, куди краще зазнати усілякі спокуси та земні поневіряння (часто спонукані власною впертістю), ніж залишитися при своїй впертості… і в підсумку виявитися ні з чим! Благословенний Господь, Який любить нас і не полишає, щоб ми все чинили на власний розсуд! От якби навчитися ставити завжди волю Божу перед своєю… скільки б спокус і поневірянь удалося б уникнути кожному з нас.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Іонине везіння