Колись дуже давно жив-був собі один скромний і добрий чоловік. Він любив свою дружину, був чуйним батьком, благородним сусідом і чесним селянином. Щоб прогодувати свою родину, щодня працював у полі. З великою шаною ставився до землі, й земля теж була до нього доброю: давала йому жито, ячмінь, квасолю, інжир і виноград.
Сім’я цього благородного чоловіка завжди мала все, що було необхідне для життя. Дружина й діти любили його. Однак чоловік вважав, що на його долю випало не таке вже й легке життя. Він постійно скаржився на свою долю. Його сусід, що жив навпроти, був багатою людиною. Мешкав у палаці з мармуру й золота. Ніколи не трудився на ріллі, мав наймита, який працював на нього за шматок хліба.
«Немає людини нещасливішої за мене»
– У цілому селі немає нікого, хто був би нещасливішим за мене, – думав чоловік. – Чому вони багаті, а я – ні? Я чесний, щодня молюся, ревно дотримуюся Божих заповідей. А інші зовсім не дбають про це. Я не заслужив такого покарання!
Він заздрив усім, хто мав хоча б трохи більше, ніж він. Марно дружина намагалася змінити його думку:
– Бог знає, що ти робиш, довірся Йому!
– Так, Бог знає причину. Мені треба знайти Його й запитати про це.
Таке легко сказати, але як знайти Бога й упізнати Його?
– Бог є всюди, а отже, якогось дня я Його зустріну… Треба лишень щиро шукати Його.
І ось одного дня зразковий батько родини, який ніколи досі не покидав свого села, узяв на плечі торбину з харчами, залишив дружину й дітей і вирушив шукати Бога. Його єдиним компасом було бажання зустріти Творця всесвіту. Через кілька днів поля й луки, які так любив, закінчилися, а замість них почалися сумні степи й гірські ущелини.
Кудлатий бандит і побожний багач
Одного вечора, коли він став до молитви, раптом відчув на шиї вістря ножа і побачив біля себе кудлатого чоловіка з блискучими очима.
– Прошу тебе, пощади мене! Я – бідний подорожній, – благав він.
– Не вірю тобі, – сказав бандит. – Ти продав свій урожай на ринку, тож віддавай гроші! Я пограбував уже 99 людей, ти будеш сотим!
Бідний чоловік випорожнив торбину й кишені:
– Бери, що хочеш, але дозволь мені піти. Ніхто не може мене затримати, лише Бог. Тільки Його я хочу зустріти й запитати, чому така чесна людина, як я, – бідна, а нечесна – багата.
Бандит по-іншому глянув на чоловіка й сказав:
– Тоді зроби мені одну послугу. Тільки одну. Коли знайдеш Бога, запитай Його, чи людина, яка пограбувала 99 разів свого ближнього, але пошкодувала сотого, ще заслуговує на Його пробачення?
– Запитаю, – сказав селянин і пішов далі.
Через кілька днів його з ніг до голови обсипав курявою чудовий кінь, що пробігав поруч.
Вершник у багатих шатах запитав подорожнього:
– Куди йдеш?
– Шукаю Бога, – трохи несміливо відповів чоловік. – Хочу дізнатися, чому Його справедливість ніколи не є однаковою для всіх людей.
– Ох! – зітхнув багач. – Я живу тут неподалік у власному будинку. Будь сьогодні моїм гостем.
Невдовзі наш селянин опинився в прекрасному палаці. Після вечері багатій показав йому свій маєток: землі, коней, отари й безліч невільників.
– Але я, – пояснив він, – працюю для неба. Регулярно молюся, дотримуюся всіх релігійних правил…
– Ти справді щасливий. Добре живеш собі на землі, а ще краще буде тобі на небі.
– Маєш зробити мені послугу, – тихо промовив багач. – Коли зустрінеш Бога, не забудь Йому сказати, що я пригостив тебе та що я дуже побожний і добрий. І запитай, чи приготував Він для мене добре місце на небі.
Подорожній пообіцяв багачеві зробити це й знову вирушив у дорогу. Невдовзі ґрунт під його ногами став м’яким, а ще через якийсь час він уже йшов піском. Опинився в пустелі.
Дві зустрічі в пустелі
Раптом пролунав якийсь неприязний голос:
– Доброго дня, друже! – сказав неприємний на вигляд чоловік, який з’явився невідомо звідки. – Куди йдеш?
– Шукаю Бога, – відповів чесний чоловік. – Хочу дізнатися, чому Всемогутній часто дає багатство тому, хто Його не боїться, а тому, хто Його слухає, вділяє так мало.
– А навіщо тобі це знати? – глузливо посміхнувся чоловік. – Усе це дурниці. Ходімо краще заробляти гроші й насолоджуватися життям. Іди за мною…
Подорожній був втомлений і йому вже починало здаватися, що цей дивний чоловік має рацію, але раптом ця спокуслива посмішка щось нагадала йому, й він, відсахнувшись від незнайомця, вигукнув:
– Ти – чорт! Забирайся геть!
– А ти – мрійник! Богові байдуже до тебе, – промовив розлючений чорт, який, однак, почувши ці слова селянина, почав корчитися, а потім, обертаючись із неймовірною швидкістю, зник у піску.
Шукач Бога знову вирушив у дорогу. Через деякий час до нього наблизилася дивна постать. Це був худорлявий, бідно вдягнутий старець, вік якого важко було визначити. Але він мав погляд, сповнений сили й ніжности. Голос у нього був надзвичайно чистий і приємний.
Таємниця щастя
– Зупинися й трохи відпочинь, – промовив старець.
Однак мандрівник хотів іти далі:
– Не можу марнувати часу й не маю нічого, що міг би тобі дати.
Однак раптом він відчув, що його огортає доброта, яку випромінював старець, і таки зупинився.
– Я – Той, Кого ти шукаєш… – посміхнувся старець. – Поглянь на Мене: Я створив усе й нічого не маю. Навіть ти, як бачиш, багатший за Мене.
Подорожній упав на коліна і враз очистив своє серце від усіх сумнівів і всіх своїх «чому?».
– Ти багатий, дуже багатий, – звернувся до нього Бог. – Я дав тобі інше багатство, багатство серця, яким багатій не володіє, він навіть не знає, що воно існує. Саме це багатство викликало в тебе обурення через те, що світ несправедливий. Я не поклав на твої плечі важкої ноші того багатства, яке деморалізує й робить людину духовно й серцем сліпою. Я дав тобі відвагу шукати й нагоду зустріти Мене. А тепер дам тобі останнє багатство, яке трапляється надзвичайно рідко: щастя від сприйняття себе. Повернися додому й живи в мирі та спокої. На зворотній дорозі скажи багатієві, що Небо неможливо купити за золото, а бандитові – що пробачаю йому, бо врешті-решт він віднайшов правильний шлях. Іди! Коли настане відповідний час, прийду по тебе й тоді залишишся в Мене назавжди.
Старець зник, як зникає лагідний свіжий чудовий подув вітру.
Суть оповідання
Знайти Бога – це пізнати справжнє, безмежне багатство людини.
Також Святе Письмо розповідає…
Пригадайте історію Іова. Прочитайте такі уривки зі Святого Письма: Іов. 1:20-22 і 42:1-6. Обговоріть їх.
