«І обернувся я, і бачив під сонцем, що не прудким дістається успішний біг, не хоробрим – перемога, не мудрим – хліб, і не розумним – багатство, і не майстерним – прихильність, але час і випадок для всіх них» (Еккл. 9:11), – цей біблійний вірш по-справжньому може когось здивувати чи навіть вразити до такої міри, що він не буде готовий прийняти його. Адже люди звикли покладатися на власні сили, у крайньому випадку на інших людей, а тут Біблія видає таку «новину»: все залежить від випадку! Тоді навіщо намагатися щось там досягати, тоді навіщо до чогось прагнути, якщо все залежить від випадку, а наші зусилля ніщо перед ним?!
Так може подумати багато людей, не намагаючись вникнути в Божий задум і відразу відкинувши його. Або ж, що не менш гірше, озброїтись ним і нічого не робити, чекаючи слушного випадку, сподіваючись, що все з’ясується якимсь чином. Між іншим, може здатися, що до чогось подібного закликає Ісус Христос у Нагорній проповіді: «Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам. Отже, не піклуйтеся про завтрашній день, бо завтра саме за себе піклуватиметься. Досить кожному дневі своїх турбот» (Мф. 6:33,34).
Здавалося б, тут йде мова про те саме, проте це може здатися лише на перший погляд, адже Спаситель закликає до пошуку Царства Божого, проявів Божої благодаті у світі, а зовсім не до байдикування. Ясна річ, тут у декого може виникнути зустрічне питання: а де саме, в якому саме місці треба шукати Царство Боже? – І Господня відповідь на це запитання може багато кого сильно спантеличити: «Не прийде Царство Боже помітно, і не скажуть: ось, воно тут, або: он там. Бо Царство Боже всередині вас є» (Лк. 17:20,21). Певно, багато з тих, хто ще сумнівався, остаточно полишить пошуки Божого Царства.
Але не такою була самарянка, що проживала свого часу в містечку Сихар, і до якої звернувся Спаситель з проханням напитися. От так ця жінка опинилась у потрібному місці і в потрібний час. Точніше, Господь створив умови, щоб цей час, місце і ця жінка зійшлися разом. Але відбулося це не тільки з Божого волевиявлення, але із свідомого вибору самої жінки, яка, як виявилося, шукала Царства Божого, можливо, навіть не здогадуючись про це: «говорить Йому (Ісусу): знаю, що прийде Месія, званий Христос; коли Він прийде, сповістить нам усе. Ісус сказав їй: це Я, Який розмовляю з тобою» (Ін. 4:25,26). От так буденний похід за водою перетворився на подію, що змінила весь подальший перебіг її життя.
Бог «хоче, щоб усі люди спаслися і досягли пізнання істини» (1Тим. 2:4), тому випадок із самарянкою не треба вважати якимсь виключенням, а швидше Божим принципом (див. Об. 3:20). От лише люди не сильно намагаються шукати Царства Божого, через те такі дивовижні випадки зустрічі людини з Богом залишаються не таким же частим явищем.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Пошук Божого Царства