Тема помсти дуже популярна в мистецтві: як у літературі, так і в його ідейному продовженні, у кіно. Взяти для прикладу відомий твір Олександра Дюма «Граф Монте-Крісто», в якому головний герой мститься своїм кривдникам через багато років після їх злодіяння. Цей майстерний твір примушує багатьох людей співпереживати герою і як би мимоволі реабілітує в наших очах його явно злочинні дії. За подібним сценарієм побудовано багацько художніх та кінематографічних творів: позитивний герой мститься через багато місяців-років своїм кривдникам, часто більш жорстко і невиправно, ніж вони вчинили з ним… тим самим стаючи гіршим за них. Але, ясна річ, мета виправдовує будь-які засоби, принаймні, таку думку хочуть нав’язати споживачеві автори подібних творів.
Зрозуміло, як це часто буває в житті, Біблія стосовно цього займає діаметрально протилежну позицію: «Не мстіться за себе, улюблені, а дайте місце гніву Божому. Бо написано: “Мені відомщення, Я віддам”, – говорить Господь. Отже, якщо ворог твій голодний, нагодуй його; якщо хоче напитися, дай напитися йому; бо, роблячи це, ти збереш йому на голову палаюче вугілля. Не бувай переможений злом, а перемагай зло добром» (Рим. 12:19-21). Але такий радикалізм, особливо для людей обурених відчуттям скривдженої справедливості, явно не підходить, тому вони часто його відкидають для себе. А дарма, бо в цій біблійній пораді міститься найкращий варіант для остаточного вирішення непростого питання помсти.
Саме остаточного, бо помста часто породжує у свою чергу іншу помсту, і всьому цьому часто не вдається покласти край навіть через багато років. Цій тематиці теж присвячено багато літературних і кінематографічних творів, але мова зараз не про мистецтво і його вплив на емоційний стан людей, а про небезпеку помсти. А сама помста небезпечна і кривднику, і скривдженому, деколи їх потомкам, а також часто оточуючим людям, які до цих подій не мали взагалі жодного відношення.
Загалом помсту можна порівняти з лісовою пожежею, яка, якщо вчасно її не загасити, здатна знищити все на своєму шляху, зокрема і її винуватця. Але, на превеликий жаль, люди так часто бувають опановані почуттям справедливості, що готові піти на будь-що, навіть на мерзенніший злочин, щоб втамувати свою лють. Так, у творах чи фільмах це виглядає прийнятно, але то лише вигадка, а в житті часто все набуває зовсім непривабливого вигляду, і, що найголовніше, вчинене вже не повернеш. А вгамоване почуття помсти-справедливості як правило виявляється вкрай нетривкою річчю…
Так що Біблія пропонує куди кращий варіант остаточного вирішення помсти без усіляких рецидивів у вигляді зустрічної помсти з боку кривдника, який набув статусу скривдженого, чи взагалі його родичів, послідовників, потомків… Або ж, якщо цей варіант у силу певних обставин вам не підходить, тоді краще просто передати все в руки Господні, і Він зробить усе належним чином у відповідний час. Не забуваймо, що коли якась людина кривдить когось, вона так само кривдить і саму себе, а в деяких випадках і власних потомків, і відплата Божа рано чи пізно наздожене її. І буде куди краще, якщо це буде Божа відплата, а зовсім не наша, адже якщо ми візьмемо правосуддя у власні руки, тоді ми так само можемо накликати на себе (а в деяких випадках і на власних потомків) у свою чергу відплату Божу.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Непроста помста
