- «Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров’ю Ісусовою». Євреїв 10:19
Однією за найбільших таємниць Старого Заповіту було значення намету поклоніння, який Ізраїль називав «скинія». Було багато натяків на цю таємницю, але нечітких і незрозумілих. Коли народ Ізраїльський виходив з Єгипту і прибув на Гору Сінай, Бог дав Мойсею детальні інструкції щодо того, як будувати цей пересувний намет поклоніння, з усіма його приміщеннями і вмеблюванням. Таємничим у всьому цьому було Його повеління: «І дивись, і зроби за тим зразком, що тобі показувано на горі» (Вихід 25:40).
Коли через 1400 років після цього у світ прийшов Христос, стало більш явно відкрито, що цей «зразок» старозавітної скинії був «копією» чи «тінню» небесної реальності. Скинія була земним зображенням небесної реальності. Тому в Новому Заповіті ми читаємо: «Вони [Священики] служать образові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчити скинію: Дивись бо, сказав, зроби все за зразком, що тобі на горі був показаний» (Євреїв 8:5).
Отже, вся практика поклоніння Ізраїлю в Старому Заповіті вказувала на дещо більш реальне. У скинії були святі приміщення, куди священики регулярно приносили кров жертовних тварин і де вони зустрічались з Богом, але була й незрівнянно вища «святиня», так само як на небі, куди увійшов Христос з власною кров’ю, але не постійно, а лише один раз.
«Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього створення, і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення». (Євреїв 9:11-12)
Головне застосування для нас полягає в тому, що для нас тепер відкритий шлях входити разом з Христом у святиню Божої присутності. Раніше лише єврейські священики могли входити в «копію» і «тінь» цього місця. Лише первосвященик міг раз на рік увійти у святе святих, де з’являлась слава Божа (Євреїв 9:7). Це місце було захищене недоторканною завісою, яка захищала місце Божої слави. Біблія каже нам, що коли Христос сказав Свої останні слова на хресті, «завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і начали розпадатися скелі» (Матвія 27:51).
Що це означало? Тлумачення ми знаходимо в наступних словах: «Ми маємо відвагу входити до святині кров’ю Ісусовою, новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє» (Євреїв 10:19-20). Без Христа святість Бога мала охоронятись від нас. Для Нього це було б ганьбою, а ми підлягали б знищенню через наші гріхи. Але тепер, завдяки Христу, ми можемо підійти ближче і насолодити свої серця повнотою палаючої краси Божої святості. Це не буде Його зневагою. А ми не будемо знищені. Завдяки нашому захисникові Христу, Богові буде віддана честь, а ми стоятимемо перед Ним з вічним поклонінням і захопленням. Тому не бійтесь прийти. І приходьте через Христа.
