- «Ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові». Римлян 7:4
- «Ви не свої, бо дорого куплені ви». 1 Коринтян 6:19-20
- «Пильнуйте,… щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров’ю набув Він». Дії 20:28
Головне питання не хто ви, а кому ви належите. Звичайно, більшість людей думає, що вони нікому не належать. Вони мріють про абсолютну незалежність. Як медуза, яку відносить морський приплив, думає, що вона вільна, бо вона не прив’язана до хвилі.
Ісус мав що сказати людям, які думали таким ж чином. Він говорив: «І пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить». Вони відказали Йому: «… нічиїми невільниками не були ми ніколи. То як же Ти кажеш: Ви станете вільні? Відповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха» (Івана 8:32-34).
Біблія не обіцяє нічого доброго грішній людині, яка зациклена лише на собі. У грішному світі не існує автономії. Нами править або гріх, або Бог. «Ви раби того, кого слухаєтесь… Бо коли були ви рабами гріха, то були вільні від праведності… Тепер, звільнилися від гріха й стали рабами Богові» (Римлян 6:16, 20, 22).
В основному ми вільні робити те, що нам хочеться. Але ми не вільні хотіти того, що потрібно. Для цього нам потрібна нова сила, основана на божественному придбанні. Це сила Божа. Ось чому Біблія каже: «Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались» (Римлян 6:17). Бог єдиний, хто міг «дати покаяння, щоб правду пізнати, щоб визволитися від сітки диявола, що він уловив їх для роблення волі своєї» (2 Тимофія 2:25-26).
А придбання, яке дає вихід цій силі, – це смерть Христа. «Ви не свої, бо дорого куплені ви» (1 Коринтян 6:19-20). А яку ціну Христос заплатив за тих, хто повірив у Нього? «Власною кров’ю набув Він [їх]» (Дії 20:28).
І тепер ми по-справжньому вільні. Не для того, щоб стати автономними, а щоб хотіти того, що добре. Перед нами відкривається абсолютно нове життя, коли смерть Христова стає смертю нашого старого «я». Стосунки з живим Христом заміняють правила. А свобода приношення плодів заміняє окови закону. «Ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові» (Римлян 7:4).
Христос постраждав і помер, щоб ми могли бути вільними під закону і гріха і належали Йому. Ось де послух перестає бути тягарем, а стає свободою приносити плід. Пам’ятайте, ви не свої. Чиїми ви будете? Якщо Христовими, тоді приходьте і належте Йому.
