Є люди, що постійно обіцяють самі собі привести своє життя у відповідність із Божими заповідями. Але, всупереч таким намірам, вони увесь час відкладають початок свого переображення. Таке перебування на двох фронтах може бути небезпечним.
Моє постійне покликання – доводити доцільність безкомпромісного життя у вірі. Я такої думки, що коли християнин щось робить, то робить це сумлінно. Багато хто в минулому пропустив можливість послідовно жити в правді.
Порада християнинові, що бажає змінити світ на краще: спочатку змінися на краще сам (Лейгтон Форд).
А тепер я хочу пояснити, що говорить Біблія про «половинчасту роботу». Біблійне запитання на цю тему звучить так: «Аж доки ви кульгатимете на обидві ноги» (3Цар. 18:21; переклад Біблії о. Рафаїла Турконяка). Пророк Ілля вимовив ці слова, звертаючись до ізраїльського народу більше двох тисяч років тому. З того часу ці або схожі слова не раз адресувалися людям як Божий заклик одуматися й неухильно йти дорогою Божою.
У часи Старого Заповіту Ісус Навин висунув вимогу: «А якщо зле в очах ваших служити Господеві, виберіть собі сьогодні, кому будете служити, – чи богам, яким служили ваші батьки, що по тому боці Річки, та чи богам аморейським, що ви сидите в їхньому краї. А я та дім мій будемо служити Господеві» (ІН. 24:15).
У Книзі приповістей Соломонових читаємо: «Не вихвалюйся завтрашнім днем, бо не знаєш, що день той породить» (Пр. 27:1). Пророк Ісая закликав народ: «Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!» (Іс. 55:6). Господь наш Ісус Христос Сам говорив у Своїх проповідях про кінець світу й про Свій Другий прихід на нашу землю: «Тому будьте готові й ви, – бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!» (Мт. 24:44).
Якось Господь Ісус розповів народові таку притчу: «В одного багача гойно нива вродила була. І міркував він про себе й казав: “Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?” І сказав: “Оце я зроблю, – порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток. І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!” Бог же до нього прорік: “Нерозумний, – ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?”… Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога» (Лк. 12:16-21).
Автор Послання до євреїв констатує, що Господь наш Ісус і нині говорить: «Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець…» (Євр. 3:7-8). У Другім посланні до коринтян читаємо: «Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння» (2 Кор. 6:2).
Господь справді бажає, щоб ми пережили особисту зустріч із Ним, хоче, щоб ми були християнами на повну силу нашого серця. У Діях апостолів читаємо: «А тепер чого гаєшся?» (Дії 22:16). Так чого ж ми баримося? Бог уже давно вказав нам, яким повинне бути життя справжнього християнина.
