«Закхею, злізь скоріше, бо сьогодні Мені належить бути в тебе в домі» (Лк. 19:5), – а ви, раптом, не задумувалися над тим, чому саме Господь обрав Закхея? Хтось може висунути гіпотезу, що Спаситель обрав Закхея через те, що той заліз на дерево. І як не дивно, виявиться правим. От лише Спасителя цікавив не сам факт, а причина, яка змусила Закхея залізти на дерево. І це була любов: виявилось, що в той день в Єрихоні, у місті, в якому жив Закхей, саме він найбільше любив Бога.
Оточення натомість вважало, що Закхея цікавили лише гроші. Можливо, так вважав і сам Закхей, але зустріч з Ісусом… ні, не перевернула все догори ногами, а якраз розставила все на належні місця: Господь, добрі стосунки з Ним виявилися куди ціннішим активом, ніж гроші: «Господи, половину добра мого я віддам убогим і, якщо кого скривдив чим, поверну вчетверо» (Лк. 19:8). А кажуть, що Божу прихильність не можна купити. Можна, якщо тільки дозволити Йому розпоряджатися своїми грошами. Чи ви гадали, що відшкодувати завданні оточенню багаторічні збитки це була Закхеєва ініціатива? – На подібні вчинки здатен лише Бог, а людина лише дає свою згоду, стає провідником таких змін, адже недаремно Біблія каже: «Всяке добре даяння і всякий досконалий дар сходять зверху, від Отця світів, у Якого немає зміни і ні тіні переміни» (Як. 1:17).
Досі вірите, що люди здатні на подібні вчинки? От так просто віддати все надбане «непосильним трудом»? Особливо, коли це надбання було сенсом твого життя. А про це можна судити хоча б з того, що у фінанси люди йдуть з меркантильних інтересів, особливо ті, кому вдається зробити в цій сфери кар’єру. І саме такою людиною був Закхей, про якого ми дізнаємося від євангеліста Луки, що «він був старший над митарями і чоловік був багатий» (19:2). І тут із Закхеєм стається така кардинальна зміна: заліз один раз на дерево, навіть з нього не впав, і раптом вирішив, що треба терміново відшкодувати завданні людям збитки! Адже не забуваймо, що митарі не отримували платню за свою роботу від римських окупантів, а живилися зі своїх поневолених співвітчизників, тобто накидали зверху від покладених податків. А Закхей був не просто митарем, він був старшим над ними. Ясна річ, що отримав він таку високу посаду за ефективність власної праці з оббирання співвітчизників. І після всього вірите, що от така особа здатна на подібні вчинки?
У це не повірив би і сам Закхей, якби йому про подібне сказав хтось напередодні, але сталося те, що сталося. І причина цього містилася в Божій любові: «Коли Ісус прийшов на те місце (де перебував на дереві Закхей) і, глянувши, побачив його…» (Лк. 19:5). От цей погляд і змінив життя Закхея, він відчув цей погляд, відчув, що Бог любить його, Бог бачить Закхея, Закхей Богові не байдужий! І Закхей «поспішно зліз і прийняв Його з радістю» (в. 6) не тільки в домі, але і в серці своєму, через що і сталася така кардинальна зміна: у той день виявилось, що в Єрихоні саме він найбільше любив Бога. І причиною цього стала Божа любов: Закхей відчув цю любов і відгукнувся на неї. А чи відчули ви Божу любов, щоб відгукнутися так само?
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Закхеєва любов