Біблія – це книга, за допомогою якої мільйони здійснили, здійснюють або ще здійснять свій життєвий шлях до кінця. Там, де Біблію приймають як Слово Боже, там вона змінює життя. Біблія не лише дає поштовх до віри, не лише показує початок нового шляху, але стає щоденною духовною їжею, без якої неможливо жити.
«Знайдені слова Твої, і я з’їв їх; і було слово Твоє мені на радість і на веселість серця мого; бо ім’я Твоє наречене на мені, Господи, Боже Саваофе» (Єр. 15:16).
Поступово відбувається вростання у світ віри, у спілкування з Богом. Людина знайомиться з біблійними принципами і живе за ними. Слово Боже визнається мірилом добра і зла. Совість загострюється завдяки заповідям Божим. Вірний, перш ніж зробити вчинок, всякий раз запитує: «Що скаже на це Бог?» Така людина усвідомлює, що вона може або належати Богові цілком або не належати зовсім. Наскільки важливо підпорядкувати життя Божим вказівкам, показав Ісус у Своїй притчі: «Отже, всякого, хто слухає ці слова Мої і виконує їх, уподібню мужеві мудрому, який збудував будинок свій на камені; І пішов дощ, і розлилися річки, і знялися вітри, і ринули на будинок той, і він не впав, бо був збудований на камені. А всякий, хто слухає ці слова Мої і не виконує їх, уподібниться мужеві нерозумному, який збудував будинок свій на піску; І пішов дощ, і розлилися річки, і знялися вітри, і налягли на будинок той; і він упав, і руйнування його було велике» (Мф. 7:24-27).
Хто «приймає» Біблію, той незабаром відчуває авторитет того, Хто говорить у ній. Деяким це, можливо, не подобається. Але хто розуміє, що це говорить Бог, Який хоче щоб ми стали Його дітьми, той знаходить істинне призначення свого життя. От слова читача Біблії: «Біблія для мене не лише літературний твір, яким я захоплююся, але і можливість проникнути в суть Бога. Читаючи її, відчуваєш за її словами могутній авторитет. Я не можу чинити інакше, я зобов’язаний орієнтуватися на Біблію; її зміст визначає моє мислення і управляє моїми діями. Я вже не в силах свідомо схибити проти чогось принципового, бо стаю від цього нещасним».
Але і тоді, коли Біблія стала керівництвом у житті вірного, може статися, що він опиниться перед питанням, на яке не знає відповіді. У житті немало несподіванок, від яких ніхто не застрахований. Але саме в непередбачених ситуаціях, християнин звертається в молитві до свого Господа і шукає відповідь у Писанні. Відповідь не завжди знаходиться. Вона може виявитися не на тій сторінці, яку людина читає! Але вона знайде її! І коли Бог заговорить через Своє Слово, шукач зрадіє і негайно зрозуміє: це – відповідь!
Одна жінка розповідає про себе: «Я переживала сильні душевні муки, перебуваючи в безвихідному становищі. Важке життя не минуло безслідно – сили мої закінчувалися. Я узяла в руки Біблію, зовсім не збираючись відшукати якесь певне місце. Побачила, вкладену в неї дуже давно закладку. Закладка відмічала книгу Іова. Мені важко було в той час знайти більш відповідний для мене текст. Я вже не бачила просвіту в майбутньому, коли звістка сама досягла мене. Тепер я знаю, що свою долю можу спокійно ввірити в руки Господні. Він вкаже мені правильний шлях».
Життя з майбутнім
Біблія має стати «моєю» Біблією, щоб я з нею познайомився, щоб Божий Дух у тиші міг промовляти до мене. Але хоча я один екземпляр називаю «власністю», Біблія все ж залишається основою віри християнської церкви, усіх християн. Вона – Боже «керівництво» для людства. У Біблії ми читаємо про долі народів, про Божий план відносно людства, про мету історії. Йдеться не про мене одного. Жити з Біблією – значить, також, жити з народом Божим.
«На цьому камені Я збудую Церкву Мою» (Мф. 16:18), – каже Христос. А в Діяннях апостолів ми читаємо: «Господь же щодня залучав до Церкви тих, хто спасався».
Церква існує не заради себе самої, вона «сіль землі» і «світло світу» (Мф. 5:13-14). Вона має доручення від свого Господа сповіщати по всьому світу Його Слово (Мф. 28:18-20). Для цієї мети в Бога кожному вірному приготоване завдання. Біблія – це книга, що сполучає між собою послідовників Ісуса у всьому світі і у всі часи.
Тільки та церква, яка вірно втілює в життя Слово Боже, може сказати окремій людині, яке доручення передбачив для неї Господь. Егоїзм віри, коли окремого вірного турбує лише спасіння власної душі – фатальна безвихідь. Христос звільняє від себелюбства і дарує здатність служити ближньому.
Тому, хто з’єднується з церквою, не варто побоюватися, що у своєму вивченні Біблії він захолоне одного разу на місці в безсиллі і розгубленості. Завдяки сповіщенню він отримує усе нові і нові життєві сили.
Дух Божий дає Церкві знамення, які біблійні звістки особливо дієві для теперішнього часу і яке значення мають вони для всього світу. Ми знаємо, що Ісус Христос прийде удруге, але не немовлям в яслах, як дві тисячі років тому, а Суддею світу: «І тоді з’явиться знамення Сина Людського на небі; і заплачуть всі племена земні і побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах небесних з силою і славою великою» (Мф. 24:30). Син Людський, про якого говорить євангеліст, не хто інший як Христос, Син Божий, Який став заради нас людиною, помер за наші гріхи на хресті і потім воскрес, щоб повернутися на небо. Це Він, Який сказав: «Дана Мені всяка влада на небі і на землі» (Мф. 28:18). Те, що Христу дійсно дана всяка влада, стане очевидним, коли Він знову прийде Володарем світу – здійснити Суд і встановити Своє Царство. Як жодна інша книга, Біблія показує нам початок і кінець історії людства. І тільки Писання може нас переконати, що ми маємо майбутнє, бо наше майбутнє – Сам Бог!
«А ви побачите Мене, бо Я живу, і ви будете жити», – обіцяє Ісус усім, хто довіряє Йому (Ін. 14:19).
І апостол Іоанн, якому Бог показав у видіннях прийдешнє, завіряє: «І побачив я нове небо і нову землю… Він буде жити з ними; вони будуть Його народом, і Сам Бог з ними буде Богом їхнім. І витре Бог усяку сльозу з очей їхніх, і смерти не буде вже, ні плачу, ні крику, ні недуги вже не буде, бо колишнє минуло. І сказав Той, Хто сидить на престолі: ось, творю все нове. І каже мені: напиши; бо слова ці істинні й вірні» (Одкр. 21:1,3-5).
Кожен, хто відчув силу Слова Божого, знає: що Бог обіцяв, те і збудеться. «Бо ми сповістили вам силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитромудрими байками, а бувши очевидцями Його величі» (2Пет. 1:16).
