Деякі люди з радістю погоджуються, що благословення мають силу, але досить скептично ставляться до проклять, які в їх уявленні пов’язані із забобонами суворого середньовіччя. Таке мислення не можна назвати реалістичним. Ми не можемо розглядати лише одну сторону, тільки тому, що вона прийнятна нам, і нехтувати іншою стороною унаслідок того, що вона нам не подобається. Протилежністю спеки є холод, і обидві вони реальні. Протилежність добра є зло, і обидві вони реальні. Так само як реальні благословення, реальні і прокляття.
Моє служіння привело мене в зіткнення з найрізноманітнішими християнами з безлічі країн. Я виявив, що більшість Божих дітей не знають, як відрізнити благословення від проклять. Багато християн, яким слід було б радіти благословенню, насправді страждають від проклять. Цьому є дві головні причини: по-перше, вони просто не знають, як розпізнати що це, благословення або прокляття, і як розрізнити їх; по-друге, якщо вони перебувають під прокляттям, вони не розуміють, на підставі чого вони можуть бути звільнені від цього прокляття.
Бог є основним і головним джерелом усіх благословень, попри те, що вони можуть приходити до нас через різні канали. Прокляття теж часто приходять від Бога, проте Він є не єдиним джерелом для них. Пізніше ми розглянемо інші джерела прокляття.
Прокляття, що виходять від Бога, є одним з Його головних засобів здійснення суду над бунтом, невірою і нечестям. Історія людства являє собою довгий, сумний літопис дії Божих проклять, проголошених на таких людей.
Багато років не виходить з моди теорія, що є протиставлення між Старим і Новим Завітом. Згідно з таким тлумаченням Старий Завіт представляє Бога, як Бога гніву і суду; Новий Завіт представляє Його, як Бога любові і милості. Проте, насправді, обидва Завіти містять у собі і те, і друге. Кожен з них представляє Бога, як Особу, яка в один і той же час є Богом милості і Богом суду.
Історія Єрихону, описана в шостому розділі Книги Ісуса Навина, проявляє ці дві сторони Божого характеру так само явно і драматично, як і будь-яке місце Писання в Новому Завіті. Тоді як місто Єрихон загинуло, несучи на собі засудження Боже, блудниця Раав з усією своєю сім’єю залишилася неушкодженою. Більше того, як показують родовідні записи, пізніше Раав стала дружиною Салмона, одного з князів Іудиних, і зайняла місце в родовідній лінії, з якої вийшов Месія Ізраїлів, Ісус! (Мф. 1:5).
У Посланні до Римлян 1:17,18 Павло пояснює, що Євангеліє містить головне одкровення про ці дві Божі риси: про Його милість і Його суд: «У ньому відкривається правда Божа з віри у віру, як написано: “Праведний вірою живий буде”. Бо відкривається гнів Божий з неба на всяке нечестя і неправду людей, які придушують істину неправдою».
З іншого боку, Божа милість пропонує Його праведність, яку Він зараховує тим, хто прийняв вірою замісну жертву Ісуса за них. Але, у той же самий час, ця жертва є остаточним одкровенням Божого суду, злитого на Ісуса, коли Він перейняв на Себе гріх людства. Християни, які сумніваються в реальності Божого суду над гріхом, повинні відновити своє розуміння того, про що дійсно говорять муки розп’яття. Навіть Ісус не міг представити гріх прийнятним Богові: Йому довелося зазнати виявлення Божого гніву.
Пізніше, у Посланні до Римлян 11:22, Павло знову представляє ці дві Божі риси, розглядаючи обидві сторони: «Отже, бачиш і суворість Божу: суворість до тих, що відпали, а благість до тебе, якщо ти перебуватимеш у благості Божій…». Щоб мати правильне уявлення про Бога, ми повинні завжди пам’ятати про ці дві сторони Божого характеру. Його благословення виходить з Його благості, але Його суд виходить з Його суворості. Обидві однаково реальні.
У Книзі Притч 26:2 Соломон вносить повну ясність, що для всякого прокляття є причина: «Як горобець спурхне, як ластівка полетить, так незаслужене прокляття не збудеться».
Цей принцип має двосторонню дію. З одного боку, прокляття не діятиме до тих пір, поки на це немає причини. І навпаки, коли діє прокляття, то на це існує причина. Намагаючись допомогти людям звільнитися від прокляття, я навчився на практиці, що частенько спочатку корисно виявити причину.
Усі 68 віршів 28-го розділу Книги Второзаконня, яка повністю присвячена темі благословень і проклять, відкривають їх первинну причину. У перших же двох віршах Мойсей говорить про причину благословень: «Якщо ти … будеш слухати голос Господа Бога твого, старанно виконувати всі заповіді Його, які заповідаю тобі сьогодні, то … прийдуть на тебе усі благословення ці і сповняться на тобі, якщо будеш слухати голос Господа, Бога твого».
Дослівно першу частину вірша можна перекласти таким чином: «Якщо ти будеш слухаючи слухати голос Господа, Бога твого…». Подвійне повторення дієслова «слухати» в оригіналі робить особливий наголос на цьому слові. Іншими словами, умови для переживання благословень наступні: по-перше, уважно слухати голос Божий; по-друге, робити те, що Він каже.
Через усі періоди часу взаємин Бога з людством скрізь проходить одна незмінна умова для життя у взаєминах завіту з Богом. У Книзі Вихід 19:5, коли Бог готувався укласти Свій перший завіт з Ізраїлем на горі Синай, Він сказав: «Отже, якщо ви будете слухатися гласу Мого і дотримувати завіт Мій, то будете Моїм уділом з усіх народів…»
Основною вимогою було слухання Божого голосу і покора умовам Його завіту.
При Новому Завіті, в Євангелії від Іоанна 10:27, Ісус описує тих, кого Він визнає «Своїми вівцями», тобто істинними учнями: «Вівці Мої голосу Мого слухаються, і Я знаю їх; і вони йдуть за Мною».
Основна вимога залишається незмінною: слухання голосу Господнього і слідування за Ним у послуху.
Слухання голосу Господнього веде нас далі за просте релігійне сповідання своєї віри і виконання формальних обов’язків. Немає нічого унікальнішого і відмітного, ніж голос особи. Слухання голосу Господнього має на увазі близькі взаємини з Ним, за яких Він може говорити кожному з нас особисто.
Господь не говорить до наших фізичних вух або нашого природного розуму. Його спілкування – Дух з духом, коли Його Дух звертається до нашого духу. Діючи таким чином, Його голос проникає в самі глибини нашої особи. А вже звідти його вібрація відчутна в кожній сфері нашої особи.
Його голос можна почути читаючи Біблію, або Він може дати слово прямого одкровення. Проте читання Біблії саме по собі просто недостатньо, до тих пір, поки слова з її сторінок не будуть перетворені Святим Духом у живий голос. Тільки таке спілкування з Богом дійсно виконує умову для отримання благословень, які Він обіцяв тим, хто слухає і кориться Його голосу.
Далі, у Второзаконні 28:15 Мойсей дає визначення первинної причини усіх проклять: «Якщо ж не будеш слухати голосу Господа Бога твого і не будеш намагатися виконувати всі заповіді Його і постанови Його, які я заповідую тобі сьогодні, то прийдуть на тебе всі прокляття ці й осягнуть тебе».
Причина проклять прямо протилежна до причини благословень. Благословення є результатом слухання Божого голосу і послуху Йому. Прокляття приходять у результаті неслухання Божого голосу і невиконання того, що Він каже. Цю відмову слухати і виконувати те, що каже Бог, можна виразити одним словом: бунт – не проти людини, але проти Бога.
У 28-му розділі Книги Второзаконня Мойсей дає великий список різних форм, як благословень, так і проклять. Благословення перераховані з 3 вірша по 13, прокляття – з 16 вірша по 68. Кожен, охочий зрозуміти тему благословень і проклять, має вивчити цей розділ уважно і повністю.
У своїх дослідженнях я спробував скласти два списки, де благословення і прокляття йдуть у тому порядку, в якому про них говориться. У результаті я прийшов до наступного списку благословень:
- Підвищення
- Процвітання
- Здоров’я
- Перемога
- Родючість
- Боже благовоління
* * *
Ми не часто вживаємо слово «родючість», але воно описує стан, при якому кожна сфера життя людини приносить плоди і робить множення. Це може відноситися до сім’ї, худоби, урожаю, роботи, до використання творчих талантів. Усі ці сфери людського життя мають відображати Боже благословення відповідним чином.
Перелік проклять у віршах з 16-го по 68-ій детальніший, ніж список благословень. Але, за великим рахунком, прокляття є протилежністю благословенню:
- Приниження
- Безпліддя
- Душевні і фізичні хвороби
- Руйнування сім’ї
- Убогість
- Поразка
- Пригніченість
- Невдача
- Боже невдоволення
Раніше, у 13-му вірші, Мойсей завершує свій перелік благословень двома дуже наочними прикладами. Кожен з нас може поміркувати про те, наскільки ці описи застосовані до нашого власного життя.
По-перше, Мойсей каже: «Зробить тебе Господь Бог твій головою, а не хвостом…»
Я одного разу попросив Господа показати мені, що це означає для мого життя. Вірю, що Він дав мені наступну відповідь: голова приймає рішення, а хвіст просто бовтається з одного боку в другий.
Від мене залежатиме те, ким я буду. Чи дію я як голова, контролюючи ситуацію, приймаючи необхідні рішення і бачачи їх успішне виконання, або я просто бовтаюся з одного боку в другий ззаду як хвіст під дією сил і обставин, яких не розумію і не можу контролювати?
Щоб остаточно уточнити сенс благословення, Мойсей використовує другу фразу: «…Будеш тільки на висоті, а не будеш внизу…»
Це можна проілюструвати зустріччю двох знайомих християн.
«Як справи?» – запитує перший.
«Усе залежить від обставин, – відповідає другий. – Але намагаюся бути на плаву».
«Я радий, – каже перший. – А чому ти залежиш від обставин?»
Ці прообрази, які використовує Мойсей, дають нам хорошу можливість для оцінки свого життя. Чи живу я як голова або як хвіст? Чи живу я залежно від обставин, або стою над ними? Відповідь, яку ми дамо на це питання, допоможе нам побачити, як багато ще Божих благословень, якими нам належить насолодитися.
