Сили, що визначають хід історії, діляться на дві категорії: видимі і невидимі. Саме взаємодія цих двох реалій визначає курс історії. Якщо ми зосередимо нашу увагу на речах видимих і матеріальних, то виявимо, що час від часу відбуваються події і ситуації, які ми не можемо повністю пояснити або контролювати.
До видимих реалій відносяться усі природні об’єкти і події фізичного світу. Усі ми знайомі з цією реальністю і почуваємо себе як вдома в ній, попри те, що часто події не слідують тим курсом, яким нам хотілося б. Знання багатьох людей не виходять за межі цього світу. Але, проте, Біблія відкриває завісу, за якою містяться інші, невидимі сфери, які не матеріальні, а духовні. У цих сферах діють сили, що чинять постійний і визначальний вплив на події, що відбуваються у видимій сфері.
У 2-му посланні до Коринф’ян 4:17,18, Павло каже про це: «Бо короткочасне легке страждання наше викликає безмірну вічну славу, коли ми дивимось не на видиме, але на невидиме: бо видиме – дочасне, а невидиме – вічне».
Усе, що відноситься до видимого світу, тимчасове і непостійне. Тільки в невидимому світі ми можемо знайти істинну і вічно існуючу реальність.
Саме в цьому вимірі ми знайдемо ті сили, які, зрештою визначають нашу долю навіть у природному світі. Павло говорить дуже ясно, що успіх у житті залежить від здатності розуміти і взаємодіяти з тим, що невидиме і духовне.
І благословення, і прокляття належать до невидимої, духовної реальності. Вони є носіями надприродної духовної сили. Благословення спричиняють добрі та успішні результати; прокляття призводять до поганих і шкідливих результатів. І про те, і про друге дуже багато говорить Писання. Як вже згадувалося вище, ці два слова згадано в Біблії більше 640 разів.
Їм обом властиві дві важливі властивості. По-перше, їх дія рідко обмежується однією особою. Вона може поширюватися на сім’ї, покоління, громади або цілі нації. По-друге, після того, як благословення або прокляття починають діяти, їх вплив передається з покоління в покоління до тих пір, поки не станеться щось, дія, що скасовує їх. Ціла низка, як благословень, так і проклять, про які згадано в Біблії ще у зв’язку з патріархами, продовжує діяти і до цього дня, вже майже чотири тисячі років.
Ця друга властивість благословень і проклять підводить нас до дуже важливих практичних висновків. Не виключено, що в нашому житті все ще діють сили, які мають джерело в попередніх поколіннях. Отже, ми можемо у своєму житті стикатися із ситуаціями, що періодично повторюються, або манерою поведінки, яку неможливо пояснити лише виходячи з того, що відбувалося за нашого життя, і в чому брали участь особисто ми. Корінь того, що відбувається сьогодні, може тягнутися далеко в минуле, навіть на тисячі років.
Головним засобом передачі, що приводить у дію благословення і прокляття, є слова. Такі слова можуть бути сказані або написані, або просто вимовлені усередині себе. Писання говорить дуже багато про силу слів. Книга Притч містить особливо багато застережень про те, як слова можуть бути використані для добра або зла. Ось лише деякі приклади:
- «Якийсь пустослів уражає наче мечем, а язик мудрих – лікує». Притчі 12:18
- «Устами лицемір губить ближнього свого, а праведники прозорливістю спасаються». Притчі 11:9
- «Лагідний язик – древо життя, але неприборканий – печаль духу». Притчі 15:4
- «Смерть і життя – у владі язика, і ті, що люблять його, споживуть від плодів його». Притчі 18:22
Апостол Яків також багато говорить про вживання слів. Він вказує на те, що язик – невеликий член тіла, але його найважче тримати під контролем: «Так само і язик – невеликий член, але багато чинить. Подивись, невеликий вогонь‚ а як багато речей спалює! І язик – вогонь, прикраса неправди; язик поставлений так між нашими членами, що сквернить усе тіло і запалює круг життя, будучи сам запалюваний від геєни… Ним благословляємо Бога і Отця, і ним же проклинаємо людей, створених за подобою Божою. З тих самих уст виходить благословення і прокляття: не повинно, браття мої, щоб це так було» Якова 3:5-6,9-10.
Яків використовує наочні образи для вираження приголомшливої сили слів і їх впливу на людей і ситуації, як для добра, так і для зла. Особливо важливе те, що він говорить тут і про благословення, і про прокляття, як про слова, які можуть нести в собі майже безмежну силу.
Проте не лише слова є каналами, через які передається духовна сила благословень і проклять. Є багато найрізноманітніших способів, при яких фізичні об’єкти можуть стати носіями цієї сили.
У книзі Вихід 30:22-33 Господь дає Мойсею інструкції з приготування особливого єлею помазання, що призначався виключно для помазання скинії і її начиння, а також для священиків, які мали служити в скинії. У книзі Левит 8:1-12 ми читаємо про те, яким чином цей єлей застосовувався. У віршах 10-12 ми читаємо: «І взяв Мойсей єлей помазання, і помазав скинію й усе, що в ній, і освятив це; і покропив ним жертовник сім разів, і помазав жертовник й усе приладдя його й умивальник і підніжжя його, щоб освятити їх; і полив [Мойсей] єлей помазання на голову Аарона і помазав його, щоб освятити його».
Слово «освятити» в цьому уривку Писання означає «відокремити для Бога, зробити святим». Таким чином єлей помазання ставав засобом передачі благословення святості для скинії, і для її інвентарю, а також для священиків, які служили в ній.
Пізніше в історії Ізраїлю оливкова олія використовувалася для передачі певних благословень царям, які панували над народом від імені Божого. 1-а Царств 16:13 описує випадок, як пророк Самуїл відокремив Давида в Богом покликані царі: «І взяв Самуїл ріг з єлеєм і помазав його серед братів його, і спочив Дух Господній на Давиді з того дня і після…»
Єлей, злитий на голову Давидову Самуїлом, став тим каналом, через який благословення Святого Духа перейшло на його життя, щоб забезпечити його усім необхідним для виконання царських обов’язків.
У Новому Завіті фізичний хліб і вино, використовувані в Господній вечері, так само стають каналами передачі Божого благословення на тих, хто бере участь у вечері. У 1-му посланні до Коринф’ян 10:16 Павло утверджує наступне: «Чаша благословення, яку ми благословляємо, чи не є приєднання Крови Христової? Хліб, який ми переломлюємо, чи не є приєднання Тіла Христового?»
Для тих, хто бере участь у вечері з вірою, хліб і вино є каналами передачі благословень Божих.
Павло зокрема говорить про «чашу благословення» – таким чином чаша передає благословення Нового Завіту для тих, хто з неї п’є.
Проте, слід підкреслити, що в усій згаданій вище процедурі немає жодного місця для «магії». У самих фізичних об’єктах, як таких, немає жодних благословень. Благословення передаються тільки тим, хто розуміє волю Божу, розкриту в Писанні, і потім, завдяки особистій вірі і послуху, приймає запропоноване Богом через хліб і вино. Без віри і послуху не може бути жодних благословень.
І, навпаки, у 1-му посланні до Коринф’ян 11:29 Павло каже: «Бо хто їсть і п’є недостойно, той їсть і п’є на осудження собі…»
Таким чином, прийняття фізичних символів крові і плоті Христових має і інший бік. Віра і послух отримують Божі благословення через хліб і вино; невіра і непослух приносять Божий суд. В обох випадках саме через фізичні символи, використані у вечері Господній, вивільняється духовна сила, як для благословення, так і для засудження.
Книга Числа 5:11-31 описує процедуру, вживану для з’ясування: чи вірна була дружина своєму чоловікові, чи ні. При цьому мають бути принесені Богові певні молитви і жертви, але головна увага при цьому фокусувалася на чаші з водою, в яку священик кидав щіпку землі з підлоги скинії, і змивав чорнило із сувою, на якому було написано прокляття. Потім підозрювана в зраді жінка мала випити цю воду.
Якщо вона була винна, то дії написаного прокляття проявлялися в її фізичному тілі: «…І опухне утроба її й опаде лоно її, і буде ця дружина проклятою в народі своєму».
Таким буде покарання за її гріх. У цьому випадку чаша з водою є каналом передачі прокляття.
Проте, якщо жінка невинна, то ця вода не завдасть їй жодної шкоди. Таким чином Бог підтвердить її праведність і чоловік вже не матиме права висувати проти неї звинувачення. Її невинність оберігатиме її від прокляття.
У наведених вище прикладах показана одна важлива Біблійна істина: за певних обставин і благословення, і прокляття можуть передаватися через фізичні об’єкти. З іншого боку, якщо ми перекладемо нашу увагу з Біблії на усі різні форми хибних релігій і окультизму, то ми побачимо, що фактично немає межі числу фізичних об’єктів, які можуть ставати засобами, що передають прокляття.
У книзі Вихід 20:4,5, друга з десяти заповідей ясно забороняє виготовлення будь-якого ідола або образу для релігійних цілей і Бог попереджає, що ті, хто порушив цю заповідь, накличуть засудження не лише на себе, але також, щонайменше, на три наступні покоління: «Не роби собі кумира і ніякого зображення того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у воді нижче землі; не поклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог ревнитель, що карає дітей за провину батьків до третього і четвертого роду тих, які ненавидять Мене».
Досить велика категорія предметів підпадає під дію цієї заповіді. У моєму випадку, описаному раніше, вишиті китайські дракони накликали на мене невидиме прокляття. У мене не було наміру поклонятися їм, але, проте, вони були чимось, що було об’єктом поклоніння упродовж багатьох віків. Вони відкрили доступ у мій дім для всякої нечистої сили язичницького поклоніння, що практикувалося упродовж тисячоліть.
Вже пізніше, озираючись назад, я побачив один особливий вплив, якому сприяли ці дракони. Вони були не просто бар’єром, що не дає мені увійти до благословення процвітання, але і утримували мене від розуміння того, що існує таке благословення для мене. Тільки після звільнення від їх впливу я зміг побачити своєю вірою те, що Бог підготував мені.
Відтоді я бачу той же самий вплив у житті багатьох людей, які перебувають під прокляттям. Прокляття не лише утримує людей від прийняття благословення, запропонованого Богом. Воно утримує їх і від самого усвідомлення того, що перед ними вже лежить це благословення, яке потрібно прийняти. Тільки коли Святий Дух проливає світло Писання в наше життя, ми починаємо розуміти, як сильно диявол обманював нас.
