У нас часто «ламається» серце. Але ти не поїдеш далеко на зламаній машині і, тим більше, ти не зможеш щасливо жити із «зламаним» серцем. Його треба лагодити, іншими словами – лікувати. Ісус, кращий кардіолог, кращий знавець наших сердець. Він той, хто зможе навчити, як нам бути щасливими, незважаючи на наші обставини.
Хто з вас пам’ятає своє перше розбите серце?
Біблія ніколи не намагається пояснити страждання. Але те, що вона дійсно може зробити для нас, так це навчити жити з цим. Ісус сказав: «Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться» (Мф. 5:4).
Як я можу бути щасливим, коли я так засмучений, коли в мене розбите серце?
Можеш, і ось чому.
1 Пам’ятай, що Бог з тобою
Коли ми «падаємо» життям, ми забуваємо, де Бог. Ми гадаємо, що Він десь далеко і тому перестає піклуватися про нас. Але факт у тому, що Він зовсім близько, Він дуже близько.
«Близько Господь до скорботних серцем, і смиренних духом Він спасає» (Пс. 33:19).
Бог з вами під час будь-якого вашого болю. Ви повинні пам’ятати три речі, коли ви відчуваєте біль:
- Бог знає. «Бо Він знає сутність нашу, пам’ятає, що ми – порох землі» (Пс. 102:14).
Бог стежить за нами. Ніщо не вислизає від Його ока. Біблія каже, що якщо кожен наш волос підрахований, то тим більше, кожна наша сльоза на особливому підрахунку в Бога, кожна пронумерована. Хтось може сказати з вас: «Ніхто не знає, через що я проходжу». Бог знає.
- Бог піклується. «Повернися, душе моя, у спокій твій, бо Господь облагодіяв тебе» (Пс. 114:7).
У нас є співчуваючий небесний Отець, Який дійсно піклується про нас. Біль кожного має значення для Бога. Кожен може говорити з Ним про своє горе, про своє розбите серце.
- Бог хоче допомагати нам. «Поміч моя від Бога, Який спасає праведних серцем» (Пс. 7:11).
Бог не лише пропонує нам Своє розуміння, Він пропонує нам Свою допомогу. Він хоче допомагати нам з нашою бідою, з нашим розчаруванням. Він не лише пише нам: – «Я думаю про вас у цей час». Бог хоче щосили зробити наше життя полегшеним (пам’ятаєте слова Христові: «Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас»).
Деякі люди зростають через свій біль, а деяких людей засмоктує як у трясовину цей же біль.
Деякі люди продовжують жити, проходячи через розчарування, а деякі застрягають у них і закінчують їх (Я маю на увазі слова Христові: – «Я прийшов для того, щоб мали життя, і надто мали»). Чому?
Бо вони ніколи не роблять другий крок. Перший крок, пам’ятайте, що Бог зі мною. Він піклується, Він знає, Він хоче допомогти мені. Але, як нам долати печаль, як мовиться «вийти із сутінку» і продовжувати життя?
2 Відпустіть біль
Як?
Припиніть сконцентровуватися на тому, що втрачене, і почніть фокусуватися на тому, що у вас залишилося.
«Але ви не згадуєте минулого і про давнє не помишляєте» (Іс. 43:18).
Бог каже: дозвольте проходити далі тому, що проходить повз! Те, що проходить повз, не може заподіяти нам біль, якщо ми самі цього не дозволимо. І це – наш вибір. Я розумію, що Бог зі мною, і я відпускаю минуле. І ось, що ми можемо робити з нашим болем, з нашими розчаруваннями і різного роду печаллю:
- Проковтніть їх.
Проковтніть свої гіркі почуття, немов гірку мікстуру, не тримайте її в роті». «Як справи? У тебе щось сталося?». Прикидаючись, ти робиш собі боляче.
- Не думай багато про це.
Думати багато про проблеми, це все одно, що сипати сіль на рану. Бог каже, не зупиняйтеся на минулому. Адже є велика відмінність між трауром і стогоном. Траур – законне горе. Ісус сказав: «Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться» (Мф. 5:4).
Бог хоче заспокоїти нас у нашому горі, у нашому стражданні. Але є відмінність між трауром і стогоном. Стогін – «О, погано мені! Поганий я!». І ми можемо триматися за це, за жалість до самих себе. Але Бог каже – перестаньте жаліти себе. Не тримайте в собі свій біль і не дозволяйте думати про нього багато.
- Перестаньте гніватися на тих, хто спричиняє вам біль.
Коли хтось спричиняє нам біль, коли біль викликаний кимсь, ми фантазуємо про те, як ми можемо помститися тій людині так само, як вона «ранила» нас або тих, кого ми любимо.
Обурення з’їдає нас. Це вбиває нас зсередини. Це схоже на рак – зовні ти живий, а усередині вас щось руйнує.
- Не будьте жадібними, поділіться.
«Не мстіться за себе, улюблені, а дайте місце гніву Божому. Бо написано: “Мені відомщення, Я віддам”, – говорить Господь» (Рим. 12:19).
Дозвольте Богові залагоджувати ваш біль і розчарування. Багато знаходиться поза зоною нашого контролю. Тому поділіться з Богом. Ніколи не забувайте, що Бог знає про усе, що люди роблять і можуть зробити стосовно кожного з нас.
«Господь у храмі святім Своїм. Господь – на небі Престіл Його. Очі Його [на вбогих] споглядають, зір Його випробовує синів людських» (Пс. 10:4)
«Ти ж бачиш, бо Ти споглядаєш на страждання та пригноблення, щоб відплатити рукою Твоєю. До Тебе вдається бідний, і сироті Ти будь захистом» (Пс. 9:35).
Дозвольте Богові бути Богом і вести ваші бої. Він може зробити кращу роботу, ніж ви.
Ще раз зрозумійте те, що Він знає, Він піклується, і Він хоче допомогти нам.
3 Покладіться на Божі можливості
Покладіться на Божі можливості, щоб заспокоїти своє серце.
«Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться» (Мф. 5:4)
Чи маєш ти мир посеред випробувань і розчарувань? Отримай мир від Бога. Дивно, чим багато людей намагаються бути заспокоєними. Деякі люди приймають пігулки. Деякі люди пиячать. Деякі люди дивляться телевізор увесь час. Деякі люди читають романи, фантазуючи себе в цих романах. Деякі увесь час сплять. Усе це тільки спроби, щоб позбутися болю у своєму житті.
Бог каже: «Тільки не такими способами, бо вони ще більше вводять вас у скрутне становище».
Що по справжньому може утішити наше серце?
- Слово Боже.
Наповніть свій розум Священним писанням.
«В землю никне душа моя, оживи мене за словом Твоїм… Згадую, Господи, присуди Твої одвічні і втішаюся» (Пс. 118:25,52).
Читайте Слово Боже, читайте книгу Псалмів, яка може заспокоїти нас. Коли у вас будуть часи неприємності, читайте, що Бог хоче сказати вам. Псалми були написані, щоб заспокоїти нас. Там більш ніж 7000 обіцянок. Підкресліть ці обіцянки, і таким чином ви знатимете, де вони. Не забувайте перекидатися парою слів із Богом. Ваш біль має велике значення для Бога. Він бачить його, Він розуміє його, Він відчуває його. Зверніться до Слова Божого і вивчайте це Слово.
- Люди Божі.
Ми потребуємо один одного. Ми не маємо бути ізольованими один від одного. Немає такого поняття як самотній християнин. Кожен християнин є складовою Церкви, а Церква – це сім’я один для одного. Це – те, якою Бог хотів бачити церкву. Кожен, хто вірить у Бога, кожен, хто належить Христу, має бути в сім’ї Божій. Тільки знаходячись у сім’ї, завжди поруч будуть люди, які зможуть бути з вами, коли ви проходите через скрутні часи.
«Будемо уважними один до одного, заохочуючи до любови й добрих діл, не будемо залишати зібрання свого, як у деяких є звичай; але умовляти один одного, і тим більше, чим більше бачите наближення того дня» (Євр. 10:24-25).
Якщо в тебе «зламане серце» сьогодні, то ти не один у цьому. Ти гадаєш, що твоя проблема унікальна, але це не так. Сотні, тисячі, можливо в мільйонів людей була і є та ж сама проблема, яку ти, можливо, маєш прямо зараз.
Тобі треба тільки відкритися «де болить» і я переконаний, що багато хто захоче допомогти вам. Це – цінність сім’ї, це цінність Церкви. Тільки не будьте глядачем; будьте учасником. Бог дозволяє нам проходити через різні випробування і незручності так само і для того, щоб підтримувати і заспокоювати серця і душі інших. Люди під час болю не потребують поради, вони потребують розуміння, коли хтось скаже: «Я розумію, що означає втратити близьку людину. Я знаю, що це означає пройти через зраду. Я знаю, що означає несподівано втратити роботу. Я знаю, що означає втратити мрію». Бог ніколи не витрачає час випробувань даремно. Якщо ви пройшли через проблеми у своєму житті, то у вас з’являється зобов’язання допомогти і іншим людям. Ви можете сказати: «Я розумію. Я пам’ятаю самотність. Я пам’ятаю біль». Дехто, прямо тут, потребує чиєїсь допомоги.
- Дух Божій – наше заспокоєння.
Це найбільше заспокоєння для усіх. Сам Бог хоче бути вашим другом. Дві тисячі років тому Ісус прийшов на землю і сказав: «Але Я істину кажу вам: краще для вас, щоб Я пішов. Бо, якщо Я не піду, Утішитель не прийде до вас; а як піду, то пошлю Його до вас» (Ін. 16:7)
Цей Утішитель – Святий Дух. Одне з призначень Святого Духа – наша розрада.
Коли ти стаєш християнином, Ісус поміщає Свій Дух у твоє життя. Ти не завжди можеш відчувати це, але під час випробувань Святий Дух, що знаходиться в тобі, зміцнює тебе. Святого Духа Бог дає нам не для того, щоб зробити нас релігійними фанатиками, не для того, щоб перетворити нас на диваків, але щоб заспокоїти нас і допомогти нам стати тими, ким Бог хоче, щоб ми стали. Бог хоче жити в нас. Він хоче бути нашим другом. Він хоче мати стосунки з нами.
«Нехай же Бог надії наповнить вас усякою радістю і миром у вірі, щоб ви, силою Духа Святого, збагатилися надією» (Рим. 15:13).
Як людина, яка працює на церкву більше 10 років, я проходив з великою кількістю людей через велику кількість горя і болю. Психологи бачать емоційний біль, лікарі бачать фізичний біль, банкіри бачать фінансовий біль, а в пасторів усе це разом. Ти маєш справу з людьми щодня, щодня маєш справу з їх болем. Фінансовий біль, відносний біль, фізичний біль, емоційний біль, біль шлюбу, біль виховання. Я бачу усе це. Існує багато тестів нашої віри.
Але Біблія каже, коли Ісус Христос живе в нашому житті, у нас є надія: «І почув я гучний голос з неба, який говорив: ось, скинія Бога з людьми, і Він буде жити з ними; вони будуть Його народом, і Сам Бог з ними буде Богом їхнім. І витре Бог усяку сльозу з очей їхніх, і смерти не буде вже, ні плачу, ні крику, ні недуги вже не буде, бо колишнє минуло» (Одкр. 21:3-4).
Там, на небесах, для християн, не буде місця для болю, не буде більше горя, не буде страждання, горя, гніву, ніякого більше розчарування. Я запрошую вас прийняти Ісуса Христа у своє життя не тому, що хтось збирається покинути цей світ найближчим часом. А тому, що кожен хоче прожити і сьогоднішній день, і завтрашній, і цей рік, і наступний – кожен збирається прожити довго і щасливо. Але між сьогоднішнім днем і тим часом, коли ми дійсно помремо, у нашому житті буде досить болю, горя, розчарування і трагедії. Якщо ви не вірите в Христа так, як цього чекає Бог, що змусить вас підійматися, вставати з ліжка і продовжувати жити, коли як вам здається світ закінчився через смерть улюбленого або рідного, через життєву кризу або якусь трагедію? Що допоможе дати вам надію? Я достатньо бачив як люди, виявившись віч-на-віч із зухвалою ситуацією, просто розвалювалися, і я думаю, «Шкода! Коли Бог говорить, Я знаю, Я готовий піклуватися, Я хочу виручити вас, бути вашим другом. Я хочу підтримувати вас і допомагати вам».
Бог допоможе вам, якщо ви дозволите це Йому.
Можливо, хтось з вас насилу стримує сльози і я хочу сказати вам, Бог піклується і Йому є діло до вашого болю. Він знає про ваші переживання, про ваші страхи, про вашу депресію.
«Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться» (Мф. 5:4).
Заспокоєність і почуття миру можливі. Але не в пігулках, пияцтві, у постійних справах, кінофільмах, книгах і т. ін., але в Богові Живому.
За матеріалами сайту: https://servevery.com
